Афганістан: що там відбувається, і якими є ризики для України?

Афганістан, Кабул, аеропорт

Нині Афганістан — незначна гірська країна в Середній Азії — знову на устах всього світу. Цікаво, що відбувається це далеко не вперше.

Наприклад, 41 рік тому більшість цивілізованого світу пропустила чергову Олімпіаду в Москві саме через те, що СРСР ввів свої війська до Афганістану. Та то вже справа давно минулих часів, а нинішня ситуація значно загрозливіша для світу…

Часи певної ліберальної відлиги і релігійного «закручування гайок» змінюються в цій країні за синусоїдою протягом багатьох останніх десятиліть. Усміхнені афганські жінки в міні-спідницях, які гуляють центром Кабула, сприймалися звично ще в 1950-60-их, але тільки до приходу талібів. Потім було пом’якшення з 1979-го під час, так званої, «радянської доби», і знову паранджа й заборони повернулися з талібами. І ось тепер 20 років американського періоду змінюють все ті ж талібські граблі. Чому так трапилося?

Тут треба наголосити, що нинішня ситуація торкається своїм корінням 2001 р. і зокрема терактів 11 вересня. Саме після того США поставили ультиматум афганським талібам видати «терориста №1» Усаму бен Ладена, який переховувався саме на території Афганістану. Таліби відмовили, і у жовтні 2001 р. американці перейшли до військових дій в рамках операції «Міцна свобода».

За перший місяць, суто авіабомбардуваннями, американці повністю знищили і всю систему ПВО талібів, і підірвали базу й джерела постачання їх армії. Потім був введений військовий контингент, який з мінімальними втратами до грудня звільнив від талібів всю територію Афганістану. Пізніше було знищено і Усаму бен Ладена.

Дивом вцілілі загони Талібану переховувалися у «сірих» прикордонних районах Пакистану (там базувалися моджахеди і під час війни з радянськими солдатами), що досі не підконтрольні абсолютно нікому. Навіть сам Пакистан намагався навести там лад, але наштовхнувся на… дворічну війну.

Афганістан, таліби

В Афганістані призначили тимчасового керівника. Спокій в країні взялися забезпечувати військові контингенти з країн-членів НАТО. У країні знову розпочалася лібералізація.

Однак Талібан не вдалося знищити до зародку, і поступово він, звісно, почав відроджуватися. В країні побільшало терактів, часто гинули іноземні військові, і поступово все знову повернулося навіть до невеликих військових сутичок.

У 2014 р. було ухвалене рішення про виведення основного контингенту НАТО з Афганістану. В країні залишилося 13 тисяч солдат іноземного контингенту, з яких понад десять тисяч — американці. Таліби відразу активізувалися, а їм протистояли «миротворці» та регулярна афганська армія.

Між тим, у США двічі змінилася влада, і Джо Байден став президентом на хвилі обіцянок припинення війни в Афганістані. Нинішню ситуацію можна порівняти з 2008-09 рр., приходом до влади Обами, виведенням військ з Іраку і загостренням конфлікту, яке воно спричинило. Хоча свою роль в нинішніх процесах зіграла коронавірусна криза, і як наслідок, скорочення видатків саме на військові операції за межами США.

Як би там не було, у травні 2021 р. американці вивели свої війська з території Афганістану. Президент Байден тоді обнадіював світову спільноту, мовляв, регулярна армія Афганістану вчетверо переважає талібів і добре укомплектована, отож, без проблем з ними впорається.

На ділі ж вийшло трішки не так. 300-тисячна афганська армія, яку фінансували США, виявилася мильною бульбашкою. Реальні солдати обмежувалися 50-60 тисячами, які до того ж кілька місяців не отримували зарплату, і про бойовий дух говорити не доводилося. Масштаби розкрадання американської військової допомоги місцевою владою просто вражали…

Тому таке військо не протрималося і трьох місяців. Таліби швидко повернули собі контроль над країною, настільки швидко, що іноземців з Кабулу довелося стрімко евакуйовувати в переповнених літаках, де далеко не всім поки знайшлося місце.

В Афганістані ж все повертається на круги своя: закриті кінотеатри і салони краси, заборонені відкриті жіночі обличчя, у тому числі і на рекламних проспектах. Не можна слухати музику (окрім релігійних мотивів), а викладачі прощаються зі студентками, адже жінкам не можна навчатися, окрім вивчення корану. Існує також ризик повного відновлення терористичного руху.

Отож, з Афганістану  вже потягнулися десятки тисяч біженців. В Україні поки попросили притулку дев’ятеро афганців, але це число буде лише збільшуватися. Справа в тому, що значну частину регулярних військ, які протистояли талібам складали підрозділи афганських таджиків і афганських узбеків. Отож, природньо, що частина цих підрозділів з ватажками відійшли на територію Таджикистану, Узбекистану і Туркменістану. За ними тягнуться і струмочки біженців, які транзитом через ці країни і територію Росії дуже швидко опиняться на наших кордонах, і Україні потрібно буде невдовзі вирішувати дуже серйозну проблему.

Що ж до геополітичної ситуації в світі, у тому числі й щодо України, то нинішні події також будуть мати чималий вплив. У короткочасній перспективі Росія отримує черговий козир у перемовинах з США і ЄС, адже має відразу кілька важелів впливу на ситуацію в Афганістані і може легко її дестабілізувати. Тому позиції України і її союзників дещо просіли на тлі цих подій.

З іншого боку, довгострокова перспектива не на користь РФ. Таліби уже перекидають значні сили на кордони з Узбекистаном, Таджикистаном і Туркменією, і, цілком імовірно, військовий конфлікт невдовзі перекинеться на територію цих країн. І Росія, як союзник і гарант, може знову отримати важку і вимотуючу військову операцію без закінчення, і звісно, змушена буде відволікти головну увагу від України.

Роман КИПИБІДА

Читайте також:
У Чехії пронісся потужний торнадо. Загинули щонайменше п’ятеро людей (ВІДЕО)

Коментувати

Попередня стаття

У Чорткові судили водія, який після п’яної їзди приніс у поліцію 1000 доларів хабаря

Наступна стаття

Робота у Заліщиках у серпні: ситуація критична