Футбольна Франція наприкінці 1980-их перебувала у затяжній кризі — після успіхів покоління Платіні настав довгий період пошуку нових «зірок».
Збірна Франції не кваліфікувалася ані на Євро’88, ані на чемпіонат світу 1990 р. Потрібні були нові успіхи, нові герої. І ось тут на авансцену вийшов «Олімпік» із Марселя та його лідер Жан-П’єр Папен.
Протягом чотирьох сезонів з 1989 до 1992-го він стає кращим бомбардиром чемпіонату Франції, демонструючи фантастичну (як на ті часи захисного футболу) результативність. У 1991-ому «Олімпік», або просто «Марсель», як його ще тоді називали, доходить до фіналу Ліги чемпіонів, вибивши на шляху фаворитів із «Мілану», але у вирішальному матчі в серії пенальті програє зірковій «Црвені Звєзді».
Папен забив в тому сезоні Кубка чемпіонів 6 голів у 9-ти матчах, а також реалізував пенальті у післяматчовій фінальній серії. «Марселю» це не допомогло, а ось Жану-П’єру дозволило того сезону здобути перемогу в опитуванні «Франс Футболу». З великою перевагою він випередив торішнього володаря «Золотого м’яча» Лотара Маттеуса, а також двох перспективних югославів із «Црвени Звєзди» Панчева і Савічевіча, які пізніше «запалять» у Європі.
Папен ж уже через рік перейде до «Мілану», і вже у його складі виграє Лігу чемпіонів у 1994-ому, остаточно ставши французькою легендою. Його кар’єра гравця триватиме до 41 року, але саме на початку 1990-их сягне свого піку.
А розпочалося все 5 листопада 1963 р., коли у невеличкому містечку Булонь-сюр-Мер народився Жан-П’єр, якому судилося стати великим бомбардиром Папеном. У професійний футбол він потрапив у 18 років — дебютував у складі «Віші», де загалом провів три сезони. В останньому з них він уже був повноцінним гравцем стартового складу, забивши 10 голів у 29-ти поєдинках.
Папена примітили і він пішов на підвищення, розпочавши сезон 1984/85 рр. у «Валансьєні». А далі був бельгійський «Брюгге», де у 43-ох матчах Папен забив 32 голи. Він здобув кубок Бельгії та забив 5 голів у 4-ох матчах єврокубків.
Легендарний «Олімпік» із Марселя тих часів саме формував майбутній зірковий склад і запросив результативного співвітчизника. Наступні 6 сезонів у складі «Марселя» напевно найбільш зіркові для Папена — він забив 174 голи у 279-ти матчах (коефіцієнт 0,62 гола за гру — дуже вагомий для тих малорезультативних часів). А ще Папен 4 рази поспіль виграв чемпіонат Франції (1989-92 рр.) — всередині країни конкурентів у «Олімпіка» не було.
А далі були по два сезони в «Мілані» і «Баварії», і два єврокубки — крім Кубка чемпіонів з «Міланом» (а ще італійського чемпіонства), ще Кубок УЄФА з «Баварією».
У складі збірної, на жаль, Папен у своїй кар’єрі зіграв лише на двох великих форумах. На Мундіаль’86 22-річний Папен їхав гравцем «основи» і навіть забив переможний гол канадцям у першому матчі, однак потім міцно засів на лаву запасних і в плей-офф практично не грав. Тренер довірив йому місце на полі лише у переможному матчі за 3-тє місце з бельгійцями, і Папен знову відзначився.
На Євро’92 він був у чудовій формі і забив обидва голи французів на турнірі, однак дві нічиїх і мінімальна поразка не дозволила триколірним вийти навіть з групи…
А загалом за збірну Жан-П’єр Папен протягом 1986-95 рр. зіграв 54 матчі і забив 30 голів.
…Покинувши «Баварію», 33-річний Жан-П’єр повернувся до Франції, де грав ще 10 років за «Бордо», «Генгам», «Сен-П’єрруаз», «Кап Ферре» і «Бассен д’Аркашон». А вже по завершенні активної кар’єри, у сезоні 2008/09 45-річний Папен забив 4 голи у 4-ох матчах за аматорський «Фактюр Бігано».
По завершенні кар’єри футболіста, Жан-П’єр було вирішив стати тренером, але швидко зрозумів, що то не його. Далі співпрацював з кількома французькими спортивними каналами, а потім остаточно зосередився на бізнесі і меценатстві…
Читайте також:
Легенди футболу: володар «Золотого м’яча» 1990 року Лотар Маттеус
Коментувати