Дев’ятий чемпіонат Європи: тріумф Данії на Євро-1992

Данія, чемпіон Європи з футболу 1992 року

Повною несподіванкою на Євро-1992 стала перемога на цьому турнірі збірної Данії.

Господар – Швеція;
Чемпіон – Данія;
Фіналіст – Німеччина;
Бомбардири – Бергкамп (Голландія), Ларсен (Данія), Рідле (Німеччина), Бролін (Швеція) – по 3 голи.

Напередодні

Чемпіонат Європи у Швеції відбувся в період трансформації Європи. Нещодавно об’єдналася Німеччина, розвалювався соцтабір, на порозі було утворення кількох країн на теренах колишніх СРСР і Югославії. На Сході Європи та неподалік гриміли відразу кілька гарячих точок…

Хоча загалом у футбольній Європі, можливо, зміни ще не відчувалися так яскраво. Після тріумфу на Мундіалі 1990-го в ролі домінантів знову були німці, прагнули більшого визнання півфіналісти чемпіонату світу італійці й англійці, а з приходом форварда Денніса Бергкампа, і без того сильну голландську збірну вважали ледь не непереможною.

Відбірковий турнір

Одні з фаворитів чемпіонату італійці зупинилися вже на стадії відбіркового турніру. Вони потрапили в групу зі збірною СРСР, а також Норвегії, Угорщини і Кіпру, й не змогли посісти в ній перше місце.

Після провалу на Мундіалі’90 (радянська команда навіть не вийшла з групи) Валерія Лобановського зі збірної прибрали. Команду омолодили за рахунок футболістів московських клубів, взявши за «основу» команду тріумфаторів Олімпіади 1988 р. і її тренера Анатолія Бишовця. Хоча і без київських динамівців й інших українців обійтися не змогли: в «основі» збірної лишили трьох киян – Протасова, Михайличенка і Кузнецова, а також додали Гецька із Чорноморця, Канчельскіса із Шахтаря і Тищенка із Дніпра. Отож, українці все одно складали більшість останньої збірної СРСР…

Оновлений склад таки виконав завдання – з італійцями двічі зіграли в «суху» нічию 0:0 (причому саме бронзові призери чемпіонату світу можуть дякувати Фортуні за такий підсумок), а в інших матчах втратили лише одне очко. Італійці ж втрачали дуже багато, і на фініші програли СРСР аж три очки (за перемогу тоді давали два пункти).

В інших групах особливих сенсацій не сталося – на Євро вийшли німці, англійці, голландці, а також дещо забута сила в Європі – французи з Папеном (він став кращим бомбардиром відбору – 10 результативних ударів) і Кантоною.

У важкому протиборстві з Данією з групи пробилися і югослави, випередивши скандинавів на одне очко. Однак важка ситуація в цій країні змусила УЄФА поставити датчан в резерв Євро.

Розпад СФРЮ на шість різних країн відбувся дуже важко і жорстоко. Навесні 1992-го в Югославії тривали бойові дії, в деяких місцях сталася справжня різанина з тисячами загиблих. У такій ситуації навіть зібрати збірну Югославії було не просто. Крім того, проти країни ввели міжнародні санкції. Отож УЄФА ухвалив рішення замінити югославів датчанами.

фінал Євро-1992: Данія – Німеччина

Нині існує багато легенд, мовляв, команду Данії перед стартом збирали ледь не на пляжах, однак це перебільшення. Насправді в момент ухвалення рішення про заміну тривав чемпіонат Данії, а збірна готувалася до травневих товариських матчів. Режим підготовки просто змінили на більш щільний, але, те, що Данія остаточно дізналася, що гратиме на Євро лише за десять днів до його старту – беззаперечний факт.

Фінальна частина  

До старту Євро там відбулася ще одна заміна, правда лише в назві. Союз остаточно розвалився, і до Швеції замість СРСР поїхала збірна СНД – без прапора і гімну. Команда потрапила у важку групу з чемпіонами світу німцями, «пораненими» голландцями (на Мундіалі зупинилися в 1/8 фіналу) і непоступливими шотландцями.

В перших двох турах СНД, демонструючи «закриту» гру, відібрало по очку у фаворитів – німців (причому ті відігралися лише на останніх секундах) і голландців. В останньому турі Бишовцю і Ко для виходу в півфінал потрібно було лише переграти шотландців.

І ось тут сталася «прикра несподіванка» — збірна незрозуміло чого виявилася ще й без характеру і поступилася невмотивованим щодо турнірної ситуації шотландцям – 0:3. У підсумку голландці взяли реванш у німців за поразку на Мундіалі, і обидві ці команди пройшли до півфіналу.

В іншій групі розв’язка взагалі була сенсаційною. За тур до завершення датчани з одним очком були безпросвітними аутсайдерами, а останній матч з потужними французами не віщував їм нічого доброго. Справа в тому, що в збірній Данії тривав конфлікт між головним тренером Меллером Нільсенем і лідерами команди, внаслідок якого на Євро навіть не поїхала головна «зірка» команди (лідер Юве, Барси і Реала) Міхаель Лаудруп.

Гравці не дуже розуміли ідеї головного тренера, який намагався перебудувати романтичний стиль гри команди останніх років на більш прагматичний і дієвий. Можливо, в тренера повірили саме після матчу з французами, який Данія виграла 2:1 (Ельструп забив драматичний переможний гол на 78-ій хвилині) і пройшла до півфіналу.

В іншому матчі заключного туру Швеція перемогла Англію – 2:1 (Бролін забив вирішальний гол на 82-ій хвилині). Так скандинави «відчепили» з чемпіонату обох фаворитів.

У півфіналі Данія знову видала сенсацію. Дубль зробив непримітний півзахисник з середньостатистичним прізвищем Ларсен. Він приїхав на Євро з датського клубу Люнгбю, але став одним з кращих бомбардирів. У грі з голландцями (які просто сяяли прізвищами Кумана, Ван Бастена, Гулліта, Райкарда і Бергкампа) Ларсен спочатку відкрив рахунок уже на 5-ій хвилині, а потім знову вивів свою команду вперед у середині другого тайму.

А далі, як казали коментатори тих часів, «хвилі атак голландців розбивалися об датську скелю». Хоча на 86-ій хвилині Райкард таки зрівняв рахунок, але в серії пенальті датчани були зібранішими і не схибили жодного разу, у голландців же не забив Ван Бастен. Так скромна Данія опинилася в фіналі Євро.

В іншому півфіналі завершилося «шведське диво» — симпатична атакувальна команда господарів чемпіонату з Броліном, Даліном і Андерсеном не змогла протистояти «бундесмашині» і поступилася – 2:3. Німці з Хеслером, Рідле, Еффенбергом, Клінсманном і Заммером у складі впевнено йшли до чергового титулу.

Фінал

Фінальний матч для півзахисника датської збірної Кіма Вільфорта був найважливішим у житті. Біля лікарняного телевізора гру дивилася і відчайдушно вболівала за збірну його смертельно хвора семирічна донька Лін. На момент оголошення, що Данія таки поїде на Євро, Кім був з донькою у лікарні і не хотів навіть їхати на чемпіонат.

Однак Лін стало легше, і Вільфорт приєднався до партнерів, зміцнивши середню лінію. Та перед грою групового раунду з Францією доньці стало гірше, і гравець знову поїхав до неї у лікарню. Саме донька просила Вільфорта таки зіграти у вирішальних матчах Євро і він повернувся до Швеції. Кім забив один з післяматчевих пенальті голландцям, а потім вийшов в «основі» і у фіналі.

Матч з німцями став черговою сторінкою героїчного датського епосу червня 1992-го року. На старті вони зупинили «бундесмашину», а невдовзі забили й самі — на 19-ій хвилині опорному півзахиснику Йєнсену, який до того забивав на «великі свята», вдався удар у самісіньку «дев’ятку».

Німці атакували багато й відчайдушно, дива у «рамці» творив Шмейхель, однак видавалося, що ось-ось Німеччина таки зрівняє рахунок. І тут, на 79-ій хвилині, забив… Вільфорт. Він підібрав м’яч за межами штрафного майданчика, прибрав двох суперників і з лінії штрафного пробив точно у нижній кут. М’яч від штанги влетів у ворота. Це була перемога, але вітаючи Кіма партнери побачили в його очах сльози…

Через шість тижнів, коли Данія все ще святкувала свою історичну перемогу, Лін Вільфорт не стало. Найбільший професійний тріумф футболіста перетворився на жахливу сімейну трагедію…

Свою трагедію пережив і головний автор перемоги Данії — її тренер Ріхард Меллер-Нільсен. Він так і не отримав широкого визнання в Данії, багато хто навіть заявляв, що перемога на Євро здобута… всупереч позиції тренера і завдяки лише майстерності гравців. Хоча для більшості з них тріумф на чемпіонаті Європи так і залишився найбільшим досягненням за кар’єру…

Фінальний матч   

Данія — Німеччина — 2:0
Голи: Йєнсен, 18, Вільфорт, 78.
Данія: Шмейхель, Ольсен, Пічник, Нільсен, Сівебек (Крістенсен, 66), Крістофте, Йєнсен, Вільфорт, Ларсен, Б.Лаудруп, Поульсен.
Німеччина: Іллгнер, Бухвальд, Коллер, Хельмер, Рейтер, Бреме, Заммер (Долль, 46), Еффенберг (Том, 80), Хесслер, Рідле, Клінсманн.
26 червня 1992 р. Гетеборг, стадіон «Улеві». 37 450 глядачів.

Автор: Олег КУРИЛО

Читайте також: 
На шляху до Євро’2020: восьмий чемпіонат Європи — 1988 рік

Коментувати

Попередня стаття

Митрополит Епіфаній у Тернополі освятив дзвони кафедрального собору святих Костянтина та Єлени (10 ФОТО)

Наступна стаття

У Тернополі за 8 магазинних крадіжок чоловік отримав 170 гривень штрафу