Не в Донецьк. Або як «Файне місто» стало новим домом

Щоб знову опинитись там, мені достатньо просто заплющити очі та на кілька секунд задуматись… “Не повертайся додому!”, – сказав мені батько у липні 2014-го, і з цих слів для мене розпочалось нове життя. 

В ту мить я знаходилась за тисячу кілометрів від дому, в Карпатах, де ми з 7-річним сином відпочивали у санаторії. Тоді все й розпочалось…

Хоча ні, розпочалось все на місяць раніше, в червні 2014-го. Коли ми з подругою пили каву на балконі і побачили, як усе небо затягнулось червоними блискавками. Пам’ятаю, як ми роздумували: “Що ж це відбувається?”. Може якесь особливе природне явище? Але зовсім швидко всі дізнались, що в той день бойовики напали на Донецький аеропорт.

Можна заглиблюватись далі в минуле, згадати, як в березні та в квітні я ходила на проукраїнський мітинг у Донецьку, вже тоді ми жили по інерції, не будували планів та не хотіли вірити, що все це відбувається насправді. Можна навіть сказати, що все готувалось ще під час Євромайдану або й швидше… Але давайте повернемось у липень 2014-го, в Карпати.

Червона валізка.

…Ми з сином знаходились за тисячу кілометрів від дому і батько категорично переконав мене в Донецьк не повертатись. Коштів після відпустки залишилось небагато, а все наше майно помістилось в одну червону валізку. Не було часу жаліти себе, панікувати чи депресувати, та й не така я людина.

В 20-х числах серпня, перед Днем Незалежності, ми нарешті приїхали в Тернопіль. Тернопіль зустрів мене дощем, тоді, не маючи навіть парасолі, я йшла Тернополем та відчувала, що цей дощ змиває мої тривоги. Я навіть не уявляла, як швидко “Файне місто” стане для мене рідним.

установку перетворити в реальність.

У Тернополі я діяла швидко і рішуче. Просто йшла по «списку», заходила в різні організації та одразу пробивалась на зустріч до керівників. Після десятка зустрічей, я нарешті почула “Так”. Ректор одного з місцевих університетів почув мою історію, дізнався про кваліфікацію, кандидатський ступінь, досвід і погодився в терміновому порядку найняти мене. Це був прорив, адже окрім роботи, я отримала ще й кімнату в гуртожитку.

Ви ж розумієте, що гуртожиток це далеко не 5-ти зірковий готель. Спільні санвузли на поверхах, спартанські умови, меблі ще з радянських часів, але для мене в той час це було краще, ніж шикарний готель. Просте відчуття свого маленького “куточка”.

Після тих подій були 5 років інтенсивної роботи, я працювала в кількох компаніях одночасно без вихідних, на різних посадах, бралась за усі можливості і навіть змогла придбати власне житло.

Зміни варто не чекати, а створювати.

Для мого сина Тернопіль вже більш рідний, ніж коли-небудь був Донецьк, у нього тут друзі, школа та майбутнє. І для мене “Файне місто” стало новим домом, містом, де мені після 30-ти довелось починати “з нуля”, містом, де я знайшла друзів та підтримку, де змогла організувати свій бізнес, завоювати хорошу репутацію в багатьох професійних колах.

Для мене важливо, щоб в моєму дворі, на моїй вулиці і в моєму новому місті все було добре. Розуміючи, що зміни варто не чекати, а створювати, в цьому році я подалась на голову ОСББ свого будинку, і сусіди довірили мені цю роль.

Одним з найважливіших відкриттів, які я зробила за цей період, стали люди. Навколо тисячі чудових людей, які готові прийти на допомогу і підтримати вас, тисячі людей, з якими мені приємно ходити одними вулицями, жити в одному місті та в одній Батьківщині.

Так, я не народилась в Тернополі, але «файне» стало моїм містом, я відчуваю його ритм, я дійсно люблю його. Я хочу, щоб Тернопіль став комфортним та безпечним містом для мого сина, моїх батьків. Я бачу проблеми цього міста навіть гостріше, ніж ті, хто тут народився.

Я пишаюсь тим, що йду разом з командою ВО «Батьківщина», з командою не зіпсованих політикою людей, нових людей. Для яких, як і для мене, життєві принципи, репутація та відповідальність за свої вчинки важливіші за будь-які обставини.

Ольга ПОЛІКАРПОВА

Довідково

Полікарпова Ольга Сергіївна, народилася 17 вересня 1982 році в м. Донецьк.

Громадянка України. Освіта вища. В 2004 році закінчила Донецький національний університет, обліково-фінансовий факультет. У 2013 році в Донецькому національному університеті захистила дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата економічних наук.

Приватний підприємець, засновник освітньої агенції Neoschool. Виховує сина.

Коментувати

Попередня стаття

Кілометрові черги та оформлення двох машин за годину: тернополянин розповів про ситуацію на кордоні з Білоруссю

Наступна стаття

У Тернополі під двома автомобілями провалився асфальт