Смерть близької людини завжди відкриває не лише емоційні, а й юридичні питання, особливо коли майно розташоване в іншій країні.
У випадку, якщо залишене майно знаходиться на території Федеративної Республіки Німеччина, ситуація потребує особливої уваги до деталей, що виходять за рамки звичних для іноземця норм. У цьому контексті спадщина в Німеччині постає як окрема правова площина з власною логікою, процедурами та навіть ризиками.
Особливості спадкового права Німеччини: суворість у деталях
Спадкове право Німеччини ґрунтується на принципі універсального спадкування, що означає автоматичний перехід усіх активів і зобов’язань від померлого до спадкоємця з моменту смерті. Тут не потрібно чекати нотаріального посвідчення, щоб спадок став Вашим — він юридично переходить у момент смерті особи. Звучить просто, але ця система створює низку викликів.
Наприклад, якщо в спадщину входять борги, то вони автоматично стають частиною Вашого активу, навіть якщо Ви ще не подали жодної заяви. Тому критично важливо швидко прийняти рішення про подальші дії. Відмова від спадщини у Німеччині можлива лише протягом шести тижнів з моменту, коли спадкоємець дізнався (або мав дізнатися) про своє право на активи. У випадку, якщо Ви проживаєте за межами країни, строк продовжується до шести місяців.
Така жорстка логіка передбачає, що навіть громадянин іншої держави, який отримує спадок у ФРН, підпадає під дію її національного законодавства. Саме тому консультація з юристом по спадковим справам — не просто формальність, а вимога реальності.
Спадщина за кордоном: коли правові системи не стикуються
У випадку, якщо спадкоємець проживає в іншій країні, а майно знаходиться на території Німеччини, виникає перехрестя двох правових систем. І хоча Європейський союз давно прагне до уніфікації правил у цій сфері, Німеччина залишається послідовною у збереженні своєї внутрішньої правової моделі.
Особливої складності додає питання оформлення спадкових прав — німецькі суди не визнають іноземних свідоцтв про спадщину. Тобто для отримання майна на території Німеччини доведеться звертатися безпосередньо до суду або нотаріуса в цій країні. Зазвичай процедура передбачає подання заяви про прийняття спадку та отримання спадкового сертифіката (Erbschein).
Не менш складним є питання оподаткування: навіть якщо Ви не є резидентом Німеччини, податок на спадщину все одно доведеться сплатити згідно з локальними тарифами. Величина ставки залежить від ступеня споріднення і розміру спадку, і в окремих випадках може сягати 50%.
Відмова як стратегія: коли не варто приймати спадок
У деяких випадках оптимальним рішенням є відмова від активів. Це може здатися парадоксальним, особливо якщо йдеться про квартиру в Берліні чи рахунок у європейському банку. Однак разом із нерухомістю спадкоємець може отримати прострочені кредити, податкові зобов’язання або судові процеси.
Враховуючи складність процедури, без досвідченого юриста тут не обійтись. Спеціаліст допоможе оцінити юридичну й фінансову доцільність прийняття чи відмови від майна, а також грамотно організує подання документів.
