Ганні Слівінській вже 72 роки. Попри поважний вік жінка не залишає своє хобі – вишивання. Так, нещодавно мисткиня представила нову роботу – «Хресну дорогу», виготовлену з бісеру.
«14 картин я вишивала бісером понад два роки, – розповідає жінка Тернополісу. – Хотіла, аби все було ідеально».
Як зізнається мисткиня, найважче – почати та підібрати кольори.
«Я довго наважувалася на те, аби вишити «Хресну дорогу». Зізнаюся, все життя моя душа лежала до історичних картин, також оздоблювала сукні та сорочки для рідних, а тут з’явилася нова ідея. Усе – через важку хворобу внучки. У мене був намір зробити щось для церкви та Господа, вимоливши захист та допомогу для рідної дитини. Проте боялася, що не зможу закінчити розпочате…
Виношувала ідею кілька років. Ще довгий час шукала матеріали, зокрема, схеми та бісер. Для мене було дуже важливо підібрати кольори. Багато заявлених у схемах відтінків не відповідали дійсності, деякі й зовсім аж надто яскраві. Особливо, зважаючи на тематику роботи.
Вже коли підібрала всі матеріали, визначилася з розмірами, кольорами, схемами, нарешті почала вишивати. Аби не затягувати роботу, виробила умовний план – скільки сантиметрів я повинна зробити щодня. Загалом, над картинами я працювала від 20 вечора до 12-1 ночі».
Попри плідний графік були в роботі й моменти застою.
«Коли почався карантин, з’явилися деякі труднощі. Зокрема, бракувало бісеру, а згодом не могла замовити рамки для картин. Через це роботу я завершила на пів року пізніше, аніж планувалося від початку».
Вишиті картини жінка передала церкві св. Архистратига Михаїла у селі Більче-Золоте, що на Борщівщині.
«Спочатку я думала передати «Хресну дорогу» в один з храмів Тернополя. Довго вибирала церкву. Проте випадок змінив усе.
Якось зустрілася з подругою, яка й розповіла про те, що в церкві в Більче-Золотому досі немає «Хресної дороги». Не вагаючись, я вирішила – саме туди поїдуть мої картини. І річ не лише у відсутності стацій, а в тому, що це село – фактична батьківщина мого чоловіка. Тут народився наш син, та й багато часу в молоді роки там проводила і я. Освячення картин відбулося 27 вересня в свято Воздвиження Хреста Господнього».
Попри поважний вік та значні здобутки в роботі – Ганна Слівінська – Заслужений лікар України, майстер народної художньої вишивки, мисткиня не залишає хобі. Сьогодні жінка працює над кількома картинами та рушниками. А от починати новий проєкт Ганна Василівна наразі не планує.
До слова, в доробку жінки – понад 200 картин, сотні рушників, десятки сорочок, суконь та інших виробів для побутового вжитку.
Автор: Христина СЛОТА
Коментувати