На Хмельниччині знаходиться близько десятка водоспадів. Більшість подільських водоспадів гарно підходять для локального туризму, однак, як мінімум, два із них варті всеукраїнської уваги – це Малієвецький водоспад і водоспад Бурбун.
Сьогодні мова піде про перший із них – Малієвецький.
Скеля, по якій тече вода
Малієвецький водоспад розташований у селі Маліївці колишнього Дунаївецького, а тепер Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.
Загальна висота водоспаду – 18 метрів. Водоспад вражає своєю красою – вода падає з верхньої точки мальовничої скелі вапняку, у якій містяться два гроти – нижній і верхній.
Деякі сміливі туристи заходять у нижній грот, аби зробити фото. У нижньому гроті доволі волого, але потрапити можна туди майже не промокнувши.
У верхньому гроті (дістатися туди можна легко по сходах – ред.) облаштована православна капличка.
Малієвецький водоспад вважають штучним водоспадом. І ось чому. Вода до вершини скелі подається по трубах від джерела.
Від верхнього гроту піднімаємося по сходах іще трішки вгору і потрапляємо на поляну. Відразу ж на початку цієї поляни на поверхні трави можна побачити труби, за допомогою яких і подається вода.
А трохи далі, десь за 50-70 метрів, знаходиться джерело, з якого витікає вода і утворює невелике озерце. В озерці теж помітна труба, яка напрямлена до водоспаду.
Тобто, з джерела вода по трубах подається до вершини 18-метрової скали. Власне, через це й водоспад вважають штучним.
Щоправда, тут можна трішки подискутувати. Якби не ці труби, то вода і так стікала би в напрямку скали. Можливо вона не потрапляла б у найвищу точку, але бодай невисокий, але на 4-5 метрів водоспад у цій місцині все одно був би.
Просто середньовічні ландшафтні дизайнери, які працювали у Маліївцях над створенням парку, додумалися як можна досягнути максимально вражаючого ефекту. І їм це вдалося!..
А хто ж автор?
Якщо Малієвецький водоспад вважають штучним створінням, тоді постає питання – а хто ж автор?
У 1778 році граф Ян Онуфрій Орловський у Маліївцях збудував розкішний палац у стилі класицизму.
За якийсь час після завершення будівництва палацу графом Орловським у Маліївці був запрошений ірландський ботанік і майстер садово-паркового мистецтва Деніс (Діонісій) МакКлер (у деяких джерелах його прізвище пишуть як Міклер).
Діонісій МакКлер працював переважно на території України, а саме на Волині та на Поділлі.
Подорожуючи Україною, мандрівники часто бачать результати роботи ірландського ботаніка, адже Діонісій МакКлер упорядкував понад 50 парків. Серед його визначних робіт – створення Кременецького ботанічного саду.
Парковий комплекс у Маліївцях Діонісію теж вдався на славу. А Малієвецький водоспад – це головного родзинка цього паркового комплексу.
Тому дуже ймовірно, що ідея зі штучним водоспадом – це справа саме рук Діонісія Макклера. Втім, наразі це лише припущення.
Лікарка врятувала водоспад
За часів графа Орловського та його нащадків вода від джерела до вершини скелі подавалася дерев’яним жолобом. З роками, а це було уже за совітів, жолоб перегнив і водоспад опинився під загрозою існування.
Але світ не без добрих людей. Лікар Малієвецького дитячого санаторію Олександра Соколова пожертвувала частину свого заробітку на закупівлю металевих труб. Саме трубами замінили прогнилий дерев’яний водогін і водоспад знову почав функціонувати.
Ця красива історія показує, як за відносно невеликі гроші можна зробити добру справу, що матиме вагоме значення не тільки для одного села, але й усього подільського регіону.
Не водоспадом єдиним
Водоспад, як ви уже здогадалися, далеко не єдина атракція для туристів у Маліївцях. Трохи далі від водоспаду, якщо перейти через кладку, розташовані два ставки з мальовничими краєвидами довкола.
Біля першого ставка є кілька стежинок вгору і усі вони ведуть в одне місце – до палацу графів Орловських.
Палац гарно зберігся, оскільки в радянські часи у ньому розміщувався дитячий санаторій.
Палац та парк Орловських у Маліївцях належать до пам’яток архітектури національного значення.
Як дістатися до Маліївців?
Якщо їхати на Малієвецький водоспад, тоді заодно того ж дня варто відвідати і водоспад Бурбун, що у селі Лисець.
Відстань між цими двома туристичними локаціями становить близько 40 км.
Ми їздили на ці водоспади з Гримайлова за таким маршрутом: Гримайлів – Сатанів – Городок – Ярмолинці – Дунаївці (село) – Маліївці.
Потім Маліївці – Дунаївці (місто) – Лисець (водоспад Бурбон). І далі Лисець – Дунаївці – Чемерівці – Гусятин – Гримайлів.
Загалом подолали близько 270 км із яких тільки 60 км – дорогами Тернопільщини. Чесно кажучи, дороги Хмельниччини між невеликими містами нічим не кращі за наші тернопільські дороги.
З Тернополя найкоротший шлях у Маліївці через Гримайлів та Сатанів – близько 150 км.
Але найкращий по якості і найпростіший по орієнтуванню – все ж таки через Хмельницький.
Тернопіль – Хмельницький і далі по трасі Хмельницький – Чернівці. Обидві дороги відремонтовані. Після села Дунаївці поворот ліворуч. Останніх кілька кілометрів – кам’яна дорога без асфальтового покриття.
Автомобіль можна залишити у центрі села біля магазину там, де є табличка із вказівником до водоспаду. Далі метрів 500 можна пройтися пішки, хоча є під’їзд грунтовою дорогою до майже самого водоспаду і чимало туристів цим користуються.
Відстань з Тернополя до Маліївців за таким маршрутом – 160 км, до села Лисець (водоспад Бурбон) – іще 40 км.
Автошлях ніби не близький, але враження від дунаєвецьких водоспадів хороші. Приємних Вам подорожей!
Маліївський водоспад, 08.08.2021 р. pic.twitter.com/pIxKtiUU4E
— Василь Солтис (@vsoltys3) August 8, 2021
Василь СОЛТИС
Читайте також:
Замок у Личківцях: міфи, таємниці і знайомство з власниками (ФОТО)
Коментувати