У перших чотирьох голосуваннях за звання кращого футболіста планети незмінно до трійки призерів входив французький нападник Раймон Копа.
Двічі — у 1956-57 рр. — він брав «бронзовий м’яч», у 1959 р. — «срібний», а у 1958 р. здобув «Золотий м’яч». То був рік чемпіонату світу в Швеції, де суперрезультативних французів у півфіналі зупинили тільки бразильці з юним феноменом Пеле.
А за 27 років до того тріумфа, у сім’ї поляків, які емігрували до шахтарського французького містечка Ное-ле-Мін, народився Роман Копашевський.
Принаймні так його кликали від народження, але пізніше шкільні вчителі, друзі, а далі й вболівальники переробили ім’я «зірки» в більш милозвучне для французького вуха — Раймон Копа.
Пам’яткою від шахтарського дитинства, а батько часто брав малого Романа з собою на роботу, стала… втрата двох фаланг на вказівному пальці лівої руки, коли маленького Романа зачепила вагонетка з вугіллям…
У футболі Раймон виступав на місці крайнього нападника або вінгера, як прийнято казати тепер. Маючи в своєму активі безліч фінтів та потужне здоров’я за плечима, він буквально вимотував захисників суперника, а у найнесподіваніший момент віддавав ідеальну передачу на партнера, який був у вигідній позиції перед воротами.
Він дебютував за «Анже» вже у 17-річному віці, а через два сезони, у 1951-ому, опинився в складі «Реймса» — французького суперклубу тих часів. У 1940-50-их роках «Реймс» 6 разів вигравав чемпіонат Франції, з них чотири — з Копа у складі. До 1956-го Раймон зіграв у складі «Реймса» 158 матчів і забив 48 голів.
Та найбільше феномен «Реймса» проявився в Кубку чемпіонів. У 1956-ому він вийшов до фіналу першого розіграшу турніру, де почесно поступився «збірній світу» з мадридського «Реалу» — 3:4.
Вдруге у фінал «Реймс» вийшов у 1959-ому, але от Копа з головної «зірки» команди перетворився на… суперника. Президент «Реала» Сантьяго Бернабеу, вражений грою Копа у фіналі’1956 запропонував Раймону вигідний контракт, і той перейшов до «Реалу».
У Мадриді Копа почав збирати трофеї — чого варті чотири Кубки Чемпіонів та дві золоті медалі чемпіона Іспанії. А ось в ігровому плані він ті чотири сезони цінними не вважав, адже з соліста перетворився на гравця, який підігрував партнерам з глибини поля…
Певною «віддушиною» залишалася збірна Франції (Раймон, до речі, у її складі виступав у 1952-62 рр. — зіграв 45 матчів та забив 18 голів). А найбільш ефектною була його гра на чемпіонаті світу 1958 року. Французи йшли його дистанцією тріумфально, долаючи з хокейними рахунками суперника за суперником: на груповій стадії Парагвай — 7:3, у чвертьфіналі Північну Ірландію — 4:0. Та у півфіналі «натрапили» на нестримних бразильців і хет-трик юного Пеле — 2:5, але реабілітувалися проти німців у грі за третє місце — 6:3.
«Золотий м’яч» тоді вручався лише європейцям, і за підсумками року двоє французів опинилися в трійці призерів опитування на цей трофей. Кращий бомбардир чемпіонату світу Жюст Фонтен (13 голів у 5-ти матчах, і цей рекорд не побитий досі) розташувався на почесному третьому місці, але сам «Золотий м’яч» впевнено виграв Копа.
У 1959-ому він повернувся до «Реймса» і склав з Фонтеном супергрізний тандем форвардів. Та пограти довго їм не вдалося — у 1961-ому Фонтен отримав подвійний перелом ноги і був змушений закінчити кар’єру.
На фінішній прямій опинилася вона і для Копа — у 1962-му він закінчив грати за збірну (щоправда у 1963-ому викликався до збірної світу на матч присвячений 100-літтю англійського футболу), а у 1964-ому зіграв прощальний матч і за «Реймс».
Уже перебуваючи на адміністративних посадах у клубі він ще кілька разів виходив на поле (навіть у 1970-ому), але ті появи можна більше назвати почесними, ніж практичними.
Далі Раймон Копа обіймав ще кілька почесних посад у федерації футболу Франції, але, маючи власну фабрику з виробництва соків, більше полюбляв поратися у садку. На тріумфальному для французів чемпіонаті світу’1998 66-річний Раймон Копа всі матчі рідної команди спостерігав з ложі для почесних гостей, будучи своєрідним талісманом.
До останнього часу Раймон Копа залишався єдиним живим володарем «Золотого м’яча» з першої плеяди легендарних гравців 1950-их. Та у лютому 2017-го його екстрено госпіталізували до лікарні, і 3 березня 2017 р. Раймона Копа не стало…
Підготував Олег КУРИЛО
Читайте також:
Стенлі Метьюз – перший володар Золотого м’яча
Коментувати
