Головний тренер збірної України Андрій Шевченко у вівторок, 1 червня, оголосив офіційну заявку національної команди на Євро-2020.
Заявка збірної України на Євро-2020
Воротарі: 1. Георгій Бущан («Динамо»), 12. Андрій Пятов, 23. Анатолій Трубін (обидва — «Шахтар»).
Захисники: 2. Едуард Соболь («Брюгге», Бельгія), 13. Ілля Забарний, 16. Віталій Миколенко, 21. Олександр Караваєв, 24. Олександр Тимчик, 25. Денис Попов (усі — «Динамо»), 4. Сергій Кривцов, 22. Микола Матвієнко (обидва — «Шахтар»).
Півзахисники: 3. Георгій Судаков, 6. Тарас Степаненко, 11. Марлос (усі — «Шахтар»), 5. Сергій Сидорчук, 10. Микола Шапаренко, 15. Віктор Циганков (усі — «Динамо»), 7. Андрій Ярмоленко («Вест Гем», Англія), 8. Руслан Маліновський («Аталанта», Італія), 14. Євген Макаренко («Кортрейк», Бельгія), 17. Олександр Зінченко («Манчестер Сіті», Англія), 18. Роман Безус («Гент», Бельгія), 20. Олександр Зубков («Ференцварош», Угорщина).
Нападники: 9. Роман Яремчук («Гент», Бельгія), 19. Артем Бесєдін («Динамо»), 26. Артем Довбик («Дніпро-1»).
(Перед ім’ям та прізвищем футболіста — його постійний ігровий номер на Євро-2020)
Хто не поїхав?
Із тих футболістів, які перебувають у тренувальному таборі збірної України, до заявки не увійшли Андрій Лунін («Реал», Іспанія), Олександр Сирота, Богдан Леднєв (обидва — «Динамо»), Артем Бондаренко («Маріуполь») та Богдан Михайліченко («Андерлехт»).
Чому так?
Навіть побіжний і поверхневий аналіз тих, хто весь останній час перебував на зборі національної команди показує, що особливих можливостей для маневру у виборі складу в головного тренера збірної України Андрія Шевченка не було. Травми Мораєса, Коноплянки і Буяльського звели вибір головного тренера до мінімуму. Сумніви стосувалися лише кількох позицій. Судіть самі.
Воротар
До початку епідемій коронавірусу основним голкіпером збірної однозначно був Андрій П’ятов, але минулий сезон багато що змінив. Конкуренцію в «основі» Шахтаря виграв Анатолій Трубін. Очевидно, що між ним і голкіпером Динамо Георгієм Бущаном і обирає нині Андрій Шевченко першого номера. П’ятова беруть на Євро скоріше за колишні заслуги, а також його досвід має допомогти команді на такому непростому форумі.
Ну, а обрати четвертого зайвого в такій компанії було не важко — Андрій Лунін не настільки сильніший від інших трьох воротарів (ще питання, чи взагалі сильніший), щоб претендувати на місце когось із них абсолютно без ігрової практики…
Захисники
Збільшення заявки до 26-ти гравців дозволило тренерському штабу, окрім двох гравців на кожну ігрову позицію (основного і дублера), включити ще трьох – для різноманітності. В захисну лінію Шевченко «зайвих» не брав — чотири позиції і вісім гравців. Найбільше питань було щодо лівої бровки, адже туди претендували аж троє — Миколенко, Соболь і Михайліченко (плюс номінально центральний Матвієнко, для якого ця позиція також не чужа і півзахисник Зінченко, який в клубі також грає зліва в захисті). У підсумку Шевченко вирішив, що стільки брати на Євро явний перебір, і «відчепив» Михайліченка. На його вибір, очевидно, вплинули не дуже впевнені дії цього захисника в березневих матчах.
Справа в захисті все зрозуміло — Караваєв основний, а Тимчик запасний (хоча все може змінитися). Як і в центрі — дві пари з українських грандів — молоді кияни Забарний/Попов або досвідчені гірники Кривцов/ Матвієнко. Сирота цим чотирьом конкуренцію явно програвав.
Півзахист
Основний центральний трикутник — Степаненко-Зінченко-Маліновський — поза конкуренцією. Однак завжди їх може замінити хтось з амбітних «дублерів» — Сидорчук-Шапаренко-Марлос. Макаренка включили до складу скоріше задля варіативності ігрових схем, адже він дуже специфічний гравець, і у певні ігрові моменти, проти певного суперника може допомогти. Щодо включення Судакова, то, очевидно, Шевченко обирав між ним, Леднєвим і Бондаренком, і вирішив, що гірник йому підходить більше. Та яка його роль в команді, окрім набування досвіду, поки під питанням.
Щодо флангів півзахисту або вінгерів, то вони у нас, вперше за багато років, далеко не основна ланка. Справа ніби все гаразд — обирай між Ярмоленком і Циганковим — однак насправді обидва не в найкращій формі. Позицію зліва в нашій збірній тривалий час безальтернативно «закривав» Коноплянка, але він відчутно «здав» в останні роки, до того ж травмований. В осінньо-весняних матчах там часто грав ще один номінальний правий півзахисник Зубков, і він ніби справлявся, але як Олександр себе покаже на Євро — великий знак запитання.
На тій позиції також може зіграти номінальний нападник Яремчук, але, за відсутності травмованого Мораєса, Роман більше потрібен в атаці. Перевід на лівий фланг когось з інших «дружніх» амплуа (наприклад, Марлоса) також нічим добрим не завершився. Отож, терміновий довиклик Романа Безуса у тренувальний табір, а потім і включення його до заявки, очевидно, і зроблені з метою «закрити» цю проблемну позицію саме «бельгійцем».
Нападники
Вищеназвана травма натуралізованого бразильця і тут відібрала варіативність у Шевченка. Забивний в Бельгії Яремчук безумовно є основним нападником. Бесєдіна, який набрав форму після дискваліфікації, будуть тримати на підсилення.
Збільшення заявки дозволило взяти на Євро ще й «зайвого» номінального форварда — Довбика. Тепер він має амбіції нав’язати конкуренцію першим двом. Йому видають багато авансів, на які цей нападник поки не заслуговує. Хіба серйозно для класного форварда 10 голів у 27-ми матчах сезону в українській Прем’єр-Лізі?
При тому, що заштатний хорват Маріо Чуже, який приєднався до Дніпра-1 після паузи і грав у лінії півзахисту, забив 7 у 13-ти поєдинках. Так що Довбику, до його омріяного чемпіонату Англії, ще працювати і працювати. Головне, щоб він зараз «зірку» не злапав.
Замість резюме
Можна констатувати, що за «зайвий» рік, на який відтермінували Євро через коронавірус, збірна України суттєво змінилася і за складом, і за «козирями» у ньому. Команда, на жаль, потрапила у частковий період «зміни поколінь», і від того наскільки він вплине на гру збірної, багато в чому, і залежить її виступ.
А на завершення нагадаємо, що Євро-2020 відбудеться з 11 червня до 11 липня. У межах групового етапу збірна України зіграє в групі С, разом із національними командами Нідерландів (13 червня), Північної Македонії (17 червня) і Австрії (21 червня).
Роман КИПИБІДА
Читайте також:
На шляху до Євро’2020: восьмий чемпіонат Європи — 1988 рік
Коментувати
