У Тернополі сьогодні, 28 листопада, вшанували пам’ять жертв Голодомору. Так, на центральній площі міста провели молебень, запалили свічки вздовж великого хреста, викладеного державним Прапором. Потім відбулася хода до пам’ятника та покладання квітів.
«Сьогодні наші серця переповнені болем, сьогодні наші душі плачуть за тими мільйонами українців, які були знищені ворожою злочинною системою, – каже новоспечений голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко. – Напевне, найстрашніша смерть – це від голоду. Навіть не можу уявити той біль, який відчували люди, особливо батьки, коли бачити повільну й мученицьку смерть дітей… Нам завжди нав’язували «совєти», що Голодомору не було. Але після розвалу союзу ми побачили документи з архівів, побачили всю жорстоку правду.
Правду, яку повинні знати, розуміти та пам’ятати всі… Є країни, які досі не визнають геноциду українського народу, які мовчать і не бачать війни, яка триває сьогодні. А найгірше – влада, яка не змушує ті країни визнати історію, підтверджену тисячами документів, фактів… Ми повинні робити висновки. Нація, яка не має власної держави, ніколи не зможе захистити цінності своєї культури та свій народ. Нація, яка не пам’ятає минулого, ніколи не матиме майбутнє».
«Сьогодні ми згадуємо голодомори 1921-23, 1932-33 та 1946-47-х років. Це був спланований геноцид заради знищення української нації, – розпочав промову міський голова Тернополя Сергій Надал. – Про це мають пам’ятати всі українці, незалежно від того, де вони живуть: чи за кордоном, чи в рідній державі. Ви тільки вдумайтеся в цифри – лише від голодної смерті померли сім мільйонів людей. За підрахунками вчених, до загального числа слід додати ще 12 мільйонів.
Якби не було голодоморів, сьогодні населення України сягало б позначки в 150 млн людей… Але ці всі негаразди навчили українців не вірити ворогам, загартували їх… Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, хто помер заради нашого життя, життя наших дітей та внуків. Тому нехай ці свічки пам’яті стануть символом мільйонів українських сердець, які не лише згадують закатованих пращурів, але й надалі готові відстоювати свою свободу та незалежність».
Попри карантинні обмеження та заборону скупчення великої кількості осіб на площу прийшли понад сотня тернополян. Після молебню та промов керівництва міста всі рушили ходою до церкви Різдва Христового, аби покласти квіти біля пам’ятника жертвам голодомору.
Усі, хто не мав змоги вшанувати пам’ять на площі, можуть запалити свічки вдома.
Христина СЛОТА, фото авторки, відео ТМР
Коментувати
