Головною футбольною подією 1978 року безумовно був чемпіонат світу. Вперше в історії його приймала Аргентина, і команда господарів дійшла до фіналу, де перемогла голландців — 3:1.
Зазвичай журі журналу «Франс футбол», у випадку, коли чемпіоном світу ставала не європейська команда, обирали кращого гравця Європи серед призерів-європейців або принаймні серед тих, хто відзначився на головному турнірі чотириріччя. Однак того року вибір зупинився на футболісті, який взагалі не грав на Мундіалі — Кевіні Кігані.
Збірна Англії, яку він представляв, тоді не здолала відбір на чемпіонат світу, але журналісти настільки були вражені грою англійця за німецький «Гамбург», що віддали приз йому. Причому, що цікаво, й наступного року «Золотий м’яч» знову отримав Кіган! Чим же він був настільки унікальний?
Кевін Кіган народився 14 лютого 1961 р. в англійському містечку Армторп, а професійну кар’єру почав у 17 років в складі команди четвертого дивізіону з сусіднього міста Сканторп. Там він швидко закріпився в «основі» (грав у півзахисті), й у такому «ніжному» віці встиг за три сезони зіграти у 124 матчах, в яких забив 18 голів.
Успіхи юного таланта помітили скаути «Ліверпуля». У 1971-ому вони «відвалили» за Кевіна аж 39 тисяч фунтів, і той опинився в таборі мерсисайдців. Тренерський штаб брав хлопця для підсилення ланки хавбеків, але, побачивши наскільки швидким і технічним був малюк (зріст — 173 см) Кіган, як він «накручує» не тренуваннях захисників, перевели його у напад. Там Кевін створив дуже грізну і ефективну пару нападу з міцним валійцем Джоном Тошаком (зріст — 185 см). Вже в дебютному матчі Кевін відзнавився голом, причому забив з передачі Джона.
А загалом протягом 1971-1977 рр. пара Кіган-Тошак «відгрузила» у ворота суперників майже дві сотні голів. У цей період «Ліверпуль» тричі стає чемпіоном Англії і ще двічі зупиняється на другій сходинці, двічі виграє Кубок УЄФА, а у травні 1977-го, наче вишенькою на торті, стає виграш Кубка чемпіонів.
І ось у цей момент відбувається не дуже зрозумілий перехід Кевіна Кігана з успішної Англії і найкращої команди Європи до німецького «Гамбурга», який тоді і в Бундеслізі особливих зірок не хапав. Чи то зіграла свою роль сила німецького футболу, який тоді вважався найсильнішим у світі, чи то 500 тисяч фунтів «відступних» (божевільні, на той час, гроші), але Кіган тоді опинився на півночі Німеччини.
Заради справедливості варто зауважити, що «Гамбург» створював справжню команду-мрію, адже крім Кігана там опинилися німецькі зірки Бекенбауер, Магат, Кальц, Хрубеш та Мемерінг. Однак у першому ж сезоні після приходу Кевіна (1977/78 рр.) «Гамбург» провалився і посів 10 місце, а у Кубку кубків вилетів вже в другому раунді. Кевін забив 12 голів у 33 матчах, причому в чемпіонаті Бундесліги мав лише 6 результативних ударів.
Що ж вплинуло на підсумки голосування за «Золотий м’яч» наприкінці року? Очевидно, старт наступного сезону, в якому «Гамбург» став чемпіоном, а Кіган забив 17 голів у 34-ох матчах. Цей переможний поступ мав продовження і на початку наступного сезону, де «Гамбург» боровся з «Баварією» за чемпіонство і впевнено пройшов перші раунди Кубка чемпіонів. Отож, «Франс Футбол» знову віддав свій приз Кігану.
Та наприкінці сезону «Гамбурга» не вистачило на вирішальні матчі. У Кубку чемпіонів він, наприклад, пройшов у півфіналі мадридський «Реал», а у фіналі поступився англійському «Нотінгем Форест». А у Бундеслізі програв «Баварії» у підсумку лише два очки…
Той сезон став останнім для Кевіна Кігана у футболці «Гамбурга». У 29 років він знову повернувся до Англії, грав за «Саутгемптон» і «Ньюкасл», і у 1982-ому навіть став кращим гравцем цієї країни (тоді він забив 30 голів у 48-ми матчах за «Саутгемптон»), однак трофеїв уже не здобував. На останок він вивів «Ньюкасл» до еліти, забив 21 гол у 39-ти матчах другого дивізіону, і у 33 роки завершив кар’єру.
Цікаво, що до 1982-го Кевін Кіган виступав і за збірну Англії, однак британці регулярно провалювали відбіркові турніри, пропустивши по дві фінальні стадії чемпіонатів світу і Європи. Лише у 1982-ому Англія таки поїхала на Мундіаль, де зупинилася в другому відбірковому турнірі. Та Кіган на тому турнірі з’являвся лише епізодично. А загалом він зіграв за Англію 63 матчі і забив 21 гол.
Після завершення ігрової кар’єри Кевін Кіган підпрацьовував на телебаченні і в рекламі, а потім несподівано розпочав тренерську кар’єру, яка також була не безуспішна. У середині 1990-их він вивів «Ньюкасл» до вищого дивізіону, а наступного сезону ще й виграв з ним чемпіонат. Він навіть був тренером збірної Англії і вивів її на Євро’2000, але там був провал…
Останнім клубом Кігана знову був «Ньюкасл», який він тренував менше року і 4 вересня 2008 року остаточно залишив «гру мільйонів».
У лютому наступного року легенді англійського футболу, єдиному британцю-дворазовому володарю «Золотого м’яча», виповнюється 70 років. Він відійшов і від футболу, і від телебачення. Можливо змучився завжди бути на видноті, а скоріше за все просто не хоче, адже у світі футболу він давно довів усе, що хотів…
Читайте також:
Легенди футболу: володар «Золотого м’яча» 1977 року Аллан Сімонсен
Коментувати