Футбольний Євро’88 був дуже успішним для збірної Голландії. Розпочавши турнір з поразки від команди СРСР, голландці після цього здобули чотири перемоги і виграли золоті нагороди.
П’ять голів у турнірі забив молодий нападник помаранчевих Марко Ван Бастен, який став найкращим бомбардиром змагання, а наприкінці року вперше отримав «Золотий м’яч». На чемпіонат 23-річний футболіст їхав у статусі талановитого форварда, але навіть не був основним гравцем своєї команди, а після нього став зіркою світового масштабу.
Тоді експерти в один голос малювали Марко чудове майбутнє, але навіть не здогадувалися наскільки воно буде яскравим — за наступні чотири роки голландець ще двічі здобув «Золотий м’яч», але, фактично, у 28 років через травми змушений був завершити кар’єру…
А народився майбутній форвард 31 жовтня 1964 року в Утрехті. Батьки-спортсмени (мати була гімнасткою, а батько на досить високому рівні грав у футбол в 1950-их) зумовили і життєвий вибір сина — уже в 17 років він дебютував у складі «Аякса», і навіть забив гол у першому ж матчі.
У ті часи лідером амстердамського клубу був легендарний Йохан Кройф, отож, Марко близько двох десятків матчів зіграв поруч з триразовим володарем «Золотого м’яча» і мав на початках непогані «футбольні університети».
Загалом за п’ять наступних повних сезонів у складі «Аякса» Ван Бастен наколотив у ворота суперників 152 голи у 177-ми матчах. Він чотири рази виграв бомбардирську гонку в чемпіонаті Нідерландів, здобув європейську «Золоту бутсу», а ще двічі став чемпіоном своєї країни і разом з «Аяксом» виграв Кубок кубків 1987 р.
Цей останній трофей в «Аяксі» Ван Бастен здобув уже в іншому статусі, його життя круто змінюється — восени 1986-го він підписує попередній контракт з італійським «Міланом», а влітку наступного року приєднується до нової команди. Президент італійського клубу Сільвіо Берлусконі вирішив оновити атакувальну ланку команди, запросивши молодих голландців Ван Бастена і Гулліта.
З грою Ван Бастена він знайомий за… відеокасетою з фрагментами гри футболіста. Там були записані 50 голів нападника, але, як зізнався сам Берлусконі, вже після 14-го він вирішив купувати форварда, поки хтось інший його не переманив. Тим більше, що дістався «Мілану» Марко лише за мільйон доларів, адже його контракт з «Аяксом» закінчувався.
Перший сезон в «Мілані» в актив Ван Бастену не занесеш, лише 11 матчів і три голи. Однак саме один з його результативних ударів (у ворота головного конкурента — «Наполі») приніс клубу з Мілану золоті нагороди чемпіонату. Не дуже яскрава гра в перший італійський сезон змусила головного тренера збірної Голландії Рінуса Міхелса залишити Ван Бастена за межами «основи» на перший матч Євро’88 проти команди СРСР.
Марко вийшов на заміну в середині другого тайму, а ту гру голландці програли. Та вже в наступному надважливому матчі він робить хет-трик у ворота англійців, а потім був ще вирішальний гол на останніх хвилинах півфіналу з німцями і божевільний удар над Дасаєвим у фіналі — 5 голів і до «Мілану» Ван Бастен повернувся чемпіоном Європи і в статусі суперзірки.
Марко зіграв ще на двох великих форумах, але там голландська команда вже не виступала так яскраво, її зупиняли майбутні чемпіони — ранній виліт від німців на чемпіонаті світу в 1990-ому (1/8 фіналу) та програний півфінал Данії на Євро’92. Як це не прикро, але той чемпіонат Європи для 27-річного Ван Бастена став останнім великим форумом в статусі гравця.
А ось на клубному рівні «Мілан» не знає рівних — він здобуває два Кубка чемпіонів (до яких виграє два Суперкубки Європи і Міжконтинентальні кубки) та тричі стає чемпіоном Італії. За шість сезонів у «Мілані» Ван Бастен забив 125 голів, двічі ставав кращим бомбардиром чемпіонату. У 1989-ому та 1992-ому його знову визначають кращим гравцем Європи і вручають «Золотий м’яч».
Кар’єра 28-річного нападника все ще йшла вгору, але на злеті її зупинили травми. Знаменитий аргентинець Дієго Марадона тоді назвав Ван Бастена «гольовою машиною», яка зламалася саме в момент свого найбільшого тріумфу…
Вперше Марко Ван Бастен травмував коліно ще у 1986-ому, тоді він відновився лише завдяки операційному втручанню. А потім було ще кілька травм і операцій, через які Ван Бастен пропускав від місяця до трьох. Та у березні 1993-го швидко реабілітуватися не вдалося. Відновлення затягується, болі в суглобі не зникають.
Лікарі два роки борються за здоров’я футболіста, намагаються наростити хрящ, але врешті-решт Ван Бастен змушений завершити кар’єру. «Мілан» до останнього виплачував йому всю зарплату за контрактом, який завершився у червні 1995-го і навіть продовжував платити ще протягом кількох місяців, наче все ще сподіваючись, що нападник повернеться на поле. Та надії були марними…
Після нетривалої паузи Марко Ван Бастен розпочав тренерську кар’єру. Очолював збірну Нідерландів та рідний амстердамський «Аякс», однак поки особливих успіхів на тренерському містку в нього немає.
Читайте також:
Легенди футболу: володар «Золотого м’яча» 1987 року Рууд Гулліт
Коментувати