У 2005 році “Золотий м’яч” виграв просто унікальний гравець, який був справжнім символом романтичного бразильського футболу.
Вже кілька років, як Роналдіньо завершив активну професійну кар’єру, проте ролики з його викрутасами все такі ж суперпопулярні у різноманітних соцмережах. Безбашенні трюки і фінти, більш доцільні серед дітей чи аматорів, він зумів піднести на найвищій футбольний рівень, і при цьому грав напрочуд ефективно й результативно.
Роналдіньо або точніше Роналду ді Ассіс Морейра народився 21 березня 1980 року. Ще змалечку став «зірочкою» місцевих футбольних баталій, а в одному з матчів його дитячої команди, який завершився з рахунком 23:0, забив усі 23 голи й вперше потрапив у поле зору місцевих ЗМІ. Тоді він й отримав своє прізвисько, яке означає «маленький Роналдо».
Дехто помилково вважає, що отримав він його на честь форварда Роналдо, але насправді між двома зірками різниця лише в 4 роки, і вони чимало матчів провели разом за збірну Бразилії. Прізвисько ж через те, що в дитячих командах хлопець був найменшим, граючи з на 2-3 роки старшими партнерами і суперниками…
У 18 років Роналдіньо почав грати на професійному рівні за «Греміо» у бразильській Серії А. У першому сезоні, щоправда, забив лише 4 голи у 23-ох матчах. Однак у двох наступних чемпіонатах просто вразив фахівців, відзначившись 51 раз. Паралельно Рональдіньо виграв юнацький чемпіонат світу і Копа Америка.
Після цього на таланта звернули увагу в Європі, і 15 лютого 2001 року він підписав контракт з ПСЖ. Перехід вийшов не без скандалу, «Греміо» не влаштувала сума відкупних (5 млн. євро), але Рональдіньо таки переїхав до Парижу. В серпні 2001-го він дебютував за ПСЖ. Бразильцю знадобилася піврічна адаптація, протягом якої він чергував матчі в «основі» з лавою запасних, однак після зимової паузи все почало налагоджуватися — Роналдіньо забив у чотирьох матчах поспіль, а 16 березня вперше відзначився дублем.
Справжня слава до молодого бразильця прийшла на його першому чемпіонаті світу 2002 р., де він створив ударне тріо з володарями «Золотого м’яча» Роналдо і Рівалдо. Там Роналдіньо зіграв п’ять матчів, а насамперед запам’ятався голом у чвертьфіналі з 35-ти метрів «за комірець» голкіперу англійців Девіду Сімену. Той гол став переможним для бразильців, однак через 7 хвилин Роналдіньо вилучили з поля. Через ту червону картку Роналдіньо пропустив півфінал, але у вирішальній грі з німцями він таки зіграв і допоміг бразильцям стати чемпіонами світу.
Наступний сезон в ПСЖ став останнім для Роналдіньо у Франції. Він почав стабільніше грати в «основі», змінив навіть номер на футболці на 10-ий. Однак команда посіла лише 11 місце в чемпіонаті, і Рональдіньо попросився до іншого клубу.
Цим іншим клубом стала легендарна «Барселона». Каталонці заплатили за нього 32 мільйони євро, і він відразу почав відпрацьовувати вкладені кошти. Перший сезон, щоправда, був трішки змазаний через травму, але Роналдіньо забив 22 голи за клуб і став найкращим іноземним гравцем Примери. А наприкінці року отримав навіть «Бронзовий м’яч» від «Франс Футбол», поступившись головним призом Андрію Шевченку.
Наступного сезону 2004/05 рр. «Барселона», після п’ятирічної паузи, виграла чемпіонат Іспанії. У Лізі Чемпіонів, щоправда, каталонці зазнали поразки у «перестрілці» з «Челсі» в 1/8 фіналу (4:5), причому Роналдіньо забив два голи у виїзному матчі. Того сезону Роналдіньо забив лише 14 голів, зосередившись на організації і «розгоні» атак команди. І його гру оцінили — за підсумками 2005-го бразилець справедливо отримав «Золотий м’яч».
Та найбільш тріумфальним для Рональдіньо в «Барселоні» став сезон 2005/06 рр. Команда вдруге поспіль виграла чемпіонат, а у травні тріумфувала і в Лізі Чемпіонів. У фіналі каталонці перемогли «Арсенал» — 2:1, причому програючи по ходу матчу. Того сезону Роналдіньо забив за «Барсу» рекордні 26 голів (7 — у Лізі Чемпіонів). Тріумф був трішки «підмочений» виступом за збірну на Мундіалі – бразильці ставку в атаці робили на «магічний квадрат» Роналдіньо-Кака-Роналдо-Адріано, однак вони забили лише п’ять голів на чотирьох і вилетіли в чвертьфіналі від французів.
Що ж до Роналдіньо, то він видав ще один класний сезон 2006/07 рр. (24 голи), після чого розпочався затяжний спад. Травми, а також конфлікти з тренером Райкардом не дали змоги реалізуватися в повній мірі, і влітку 2008 р. бразилець перейшов до «Мілану». Та перед дебютом за новий клуб ще з’їздив зі збірною на Олімпіаду в Пекін (його допустили в числі двох гравців, старших від 23 років, яких дозволяли кожній команді), де бразильці здобули бронзові нагороди.
У «Мілані» Роналдіньо поставив чітку мету пробитися на чемпіонат світу 2010 р. Перший сезон пішов на розкачку, однак у другому, 2009/10 рр., він зіграв за «Мілан» 57 матчів і забив 17 голів, знову демонструючи вражаючу гру. Однак тренер Дунга так і не включив Роналдіньо до складу команди, і саме це назвали однією з причин вильоту бразильців на стадії чвертьфіналу від голландців.
Третій сезон в «Мілані» був уже провальним (хоча саме в цьому сезоні «Мілан» виграв «скудетто»), Роналдіньо стали помічати в барах, і в січні 2011 р. він повернувся до Бразилії. Нападник ще грав за «Фламенго», «Атлетико Мінейру» (з ним навіть виграв Кубок Лібертадорес) і «Флуміненсе», а також мексиканський «Керетаро», однак уже далеко не так результативно. 16 січня 2018 р. Роналдіньо офіційно завершив кар’єру гравця.
Після цього Роналдіньо періодично згадувався у різноманітних скандалах, поки навесні 2020 року не потрапив до тюрми в Парагваї через підроблений паспорт. Відсидівши півроку він повернувся до Бразилії, а нині виступає виконавчим продюсером відомого музичного колективу Tropa do Brux. У січні 2021 року він навіть знявся у кліпі гурта, який за місяць набрав 2,5 мільйона переглядів. У Роналдіньо є 16-річний син Жуан від танцівниці кабаре, який два роки тому підписав контракт з бразильським клубом «Крузейро».
Читайте також:
Легенди футболу: володар “Золотого м’яча” 2004 року Андрій Шевченко
Коментувати