Французький чемпіонат практично ніколи не був на лідируючих позиціях у Європі, однак носить статус самобутнього і драматичного.
А ще, в силу історичної складової, саме Франція є основним постачальником до Європи африканських талантів. Причому всесвітня глобалізація практично не вплинула на цей процес. Багато вихідців із Африки також грають у складі національної збірної Франції.
Історія
Перший чемпіонат Франції відбувся у сезоні 1932/33 років, а першим чемпіоном став Олімпік із Ліона. Уже сьомий чемпіонат, який мав завершитися у 1940-ому, довелося скасовувати через Другу світову війну. Наступна першість відбулася через шість років – в сезоні 1945/46 рр. Ще раз чемпіона Франції не вдалося визначити у 1993-ому, точніше переможця – Олімпік із Марселя – дискваліфікували за корупцію.
За ці роки чемпіонат Франції вигравали 19 команд. Найбільше чемпіонств у Сент-Етьєна, який був першим десять разів. Дебютне чемпіонство цей клуб здобув у 1957-ому, а попереднього разу був найкращим ще у 1981-ому.
По дев’ять золотих комплектів нагород у двох суперклубів різних часів – Марселя і Парі Сен-Жермен. «Золота» ера Марселя припала на 1989-1992 р., коли він чотири рази поспіль вигравав перше місце. А ось ПСЖ її переживає нині – з семи останніх чемпіонатів він виграв п’ять.
По вісім чемпіонств в активі Монако і Нанта, 7 – у Ліона, по 6 – у Бордо і Реймса.
Сучасність
З 2002 р. головний дивізіон чемпіонату Франції носить назву Ліга 1. Тут грають 20 команд. Вони розігрують чемпіонство у два кола, тобто кожен клуб має зіграти з кожним двічі (вдома і на виїзді), а загалом – по 38 матчів. Система нарахування очків стандартна – за перемогу 3 пункти, за нічию – 1, за поразку – 0. Чемпіоном стає команда, яка набирає найбільше очок.
На відміну від минулої першості, коли ПСЖ лише одним очком поступився Ліллю, в нинішньому чемпіонаті інтриги немає. ПСЖ уже на 11 очок відірвався від найближчого конкурента і впевнено прямує до чергових золотих нагород.
Єврокубки
Клуби з Франції сумарно виграли лише один Кубок чемпіонів. У 1993-ому Марсель переміг в фіналі Мілан. Той же Олімпік із Марселя грав також у фіналі у 1991-ому, але поступився. Двічі у фіналах невдало грав Реймс, але це було ще у п’ятидесятих – 1956, 1959. По одному разу до фіналів доходили: Сент-Етьєн (1976 р.), Монако (2004 р.) і ПСЖ (2020 р.).
У французів також лише один Кубок кубків – ПСЖ виграв його у 1996-ому.
Клуби з Франції так і не змогли виграти жодного Кубка УЄФА (тепер – Ліга Європи). Найближче до трофею був Марсель, який тричі доходив до фіналу (1999, 2004, 2018 рр.), але програвав.
Нині Франція достатньо впевнено розмістилася на п’ятій сходинці таблиці клубних коефіцієнтів УЄФА, і цього сезону її клуби виступають дуже успішно, набравши 14,4 бали. А це найбільше в Європі!
Така висока позиція в таблиці коефіцієнтів дає можливість Франції виставити 6 клубів у єврокубках: три — у Лізі Чемпіонів (два — на груповому етапі, а ще один через відбір), два — у Лізі Європи (обидва на груповому етапі) і один в Лізі конференцій (подолав останній раунд відбору і пробився до групового етапу).
І боротьбу за євротрофеї поки ведуть всі шість французьких клубів. Причому в 1/8 фіналу Ліги Чемпіонів сезону 2021/22 рр. боротимуться і Лілль, і ПСЖ. Звісно тут не обійшлося без примх жеребкування, але факт залишається фактом.
Монако перемістилося спочатку до групового раунду, а потім і до плей-офф Ліги Європи, куди з групового етапу також пройшов Ліон. А ось Марсель посів третє місце в групі Ліги Європи і зіграє в 1/16 Ліги конференцій. На таку ж стадію, але вже через перемогу в груповому раунді цього турніру, потрапив і Ренн.
Наші у Франції
Французький чемпіонат – не для українців. Протягом 30-річчя нашої незалежності в Лізі 1 зіграло лише шестеро наших співвітчизників. І лише троє – понад 10 матчів. Першим був Олександр Заваров, який так і не заграв в Юве, отож, вирішив спробувати свої сили у клубі становлення партнера по Ювентусу Мішеля Платіні – Нансі. Два сезони він був основним гравцем цієї команди в Лізі 1, а потім вибув з нею в другий дивізіон. А загалом Заваров затримався у різних лігах Франції на довгих 8 років.
Чотири сезони у Франції грав Сергій Скаченко, щоправда в першому дивізіоні зіграв не так багато матчів. Як і партнер Заварова по зірковому Динамо Павло Яковенко, який у Франції через травми був змушений завершити кар’єру в неповних 30 років.
З діючих футболістів відзначимо Пилипа Будківського, який був у складі Сошо, але так і не зіграв жодного матчу в елітному дивізіоні. Сподіваємося, що не сказав ще свого останнього слова і 21-річний Микола Кухаревич.
Топ-6 українських легіонерів в елітному дивізіоні чемпіонату Франції (проведені матчі і голи):
- Олександр Заваров (Нансі – 1990-92) – 58 (10).
- Сергій Скаченко (Метц – 1999-2002 з перервами) – 27 (5).
- Максим Левицький (Сент-Етьєн – 2000/01) – 15.
- Павло Яковенко (Сошо – 1992-94) – 6 (1).
- Юрій Яковенко (Аяччо – 2013/14) – 2.
- Микола Кухаревич (Труа – 2021/22) – 2.
Читайте також:
Мілан, Ювентус та Інтер: хто є хто у чемпіонаті Італії з футболу
Коментувати
