У політикумі Тернополя відбулася вкрай резонансна подія – з партії «Свобода» вийшов її багатолітній функціонер Леонід Бицюра.
У п’ятницю 18 вересня він написав заяву про вихід з політсили, а вже у суботу 19-ого партія «Батьківщина» висунула його кандидатом на посаду міського голови Тернополя. При цьому Леонід Олексійович залишається позапартійним і займає друге місце у списку «біло-сердечних» до міської ради.
Розберемо цю ситуацію та спробуємо змоделювати подальший перебіг мерської кампанії в Тернополі.
Йшов до цього довго
У партії Юлії Тимошенко не приховують задоволення від поповнення своїх виборчих рядів таким бійцем як Леонід Бицюра. І справді, переоцінити здобуття такого цінного кадра для «Батьківщини» вкрай складно. Пан Леонід має безцінний управлінський досвід і пройшов усі кар’єрні щаблі: від економіста, юриста, рядового службовця і заступника міського голови до заступника голови облдержадміністрації.
У Тернополі за його ініціативи реалізовано цілий ряд соціальних проєктів: «Відкрите місто», «Громада і влада», «Безпечне місто», «Єднання поколінь», «Екологічна стратегія», «Міжуніверситетська науково-дослідна лабораторія розвитку міста», «Здоров’я тернополян», «Розвиток водосховища «Тернопільський став».
Свого часу він пройшов стажування у муніципальному управлінні в США, Бельгії, Німеччині, Польщі, Словаччині, Грузії, Угорщині, Азербайджані, де переймав досвід з екології, економіки, державного та місцевого самоврядування, впровадження медичних, освітніх реформ, децентралізації, створення геоінформаційних систем і технологій в управлінні містами й регіонами.
Від жовтня 2006 року Леонід Бицюра обіймав посаду заступника міського голови – керуючого справами виконавчого комітету Тернопільської міської ради. Від грудня 2010 — вдруге заступник міського голови Тернополя.
Від квітня 2014 до серпня 2015 — заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації. Від листопада 2015 — втретє заступник міського голови Тернополя з питань діяльності виконавчих органів ради.
Як бачимо, чиновницький багаж у Леоніда Олексійовича вагомий. Причин хотіти підніматися далі по кар’єрним сходинам – більш ніж достатньо. Близько 15 років залишатися на других ролях – це справжні муки для амбіційної людини. А пан Леонід саме такий.
Із того, що стало відомо, виношував ідею самостійної гри Леонід Олексійович вже досить давно і лише з початку літа почав вибудовувати конкретний план. В цей самий час він приєднався до суспільної ініціативи «Батьківська платформа», яка об’єднала громадських діячів, духовенство, підприємців, експертів та представників ЗМІ навколо цілого ряду соціальних напрямків. Під час роботи цього органу Леонід Бицюра зблизився з головою Тернопільської міської організації ВО «Батьківщина» Миколою Сліпченком.
Мабуть, під час спілкування з паном Миколою заступник міського голови і висловив певне незадоволення своїми позиціями в системі координат партії «Свобода», можливо, відгукнулися якісь внутрішньопартійні конфлікти або непорозуміння з мером Тернополя. Та як би там не було, Микола Сліпченко запевнив пана Леоніда у готовності підтримати його у самостійному плаванні.
Півтора місяці йшли перемовини і ось, напередодні висування кандидатів, Леонід Олексійович прийняв рішення – він виходить зі «Свободи» і йде на мерські вибори за підтримки «Батьківщини», не вступаючи у партію. Паралельно він числиться другим номером у списку політсили до міської ради. Сторінку партійності у своєму житті Леонід Олексійович перегорнув, про що і написав в профілі у Фейсбуці.
«Свобода» тріщить по швам
Даремно було очікувати, що «свободівці» залишать демарш Бицюри без відповіді. За інформацією видання “Політерно”, ряд ключових «тягнибоківців», отямившись після новини, почали здійснювати психологічний тиск на пана Леоніда. Відбулися неприємні телефонні розмови, в мережі почали ширитися гнівливі дописи – колишні соратники намагаються переконати його, принаймні, відмовитися від ідеї боротьби за мерське крісло.
Слід зазначити, що своїм виходом зі «Свободи» Леонід Бицюра захитав і так не надто міцні позиції цієї партії. Політсила Олега Тягнибока останні роки переживає глибоку структурну кризу, так як багато партійців розчарувалися у ній після гучних постмайданних скандалів.
Генпрокурор Махніцький і злиті по гарячим слідам справи проти «регіоналів», «сірий кардинал» Кривецький на прізвисько «Пупс», «свободівці» власники готелю «Хаятт», корупційні скандали з міністрами постмайданного періоду від «Свободи» Мохником і Швайкою – все це уривки резонансних заголовків у ЗМІ першого року після подій Революції Гідності.
На сьогодні головною проблемою «Свободи», на думку оглядачів, є: витіснення ідеологічних «свободівців» прагматичними і загостреними на бізнес-інтереси кон’юнктурниками. Особливо чітко це відслідковується на тернопільському рівні, коли до міської ради йде, скажімо, дружина забудовника Ольга Шахін, що і ще кілька років назад викликало б обурення всередині політсили і, по суті, виглядало неможливим.
А чого вартує повторний похід до міськради «бізнес-вумен» Наталії Паньків, котра, окрім того, що пов’язана зі скандальною будівельною фірмою «Набережний квартал», ще й засвітилася на рекламній тусовці в Підмосков’ї у 2016 році.
Таким чином, своїм виходом з партії «Свобода» Леонід Бицюра, який присвятив їй 15 років свого життя і не один раз витягував на виборах, забив не перший, але і не останній «цвях у кришку домовини» цієї політичної сили. За наявною інформацією, рішення залишити лави націоналістів також прийняли ряд ключових партійців.
Які шанси у Бицюри виграти вибори
Своїм гучним «розводом» зі «Свободою» Леонід Бицюра не тільки ламає хоча б візуальну ідилію в середині партії, але й ставить під сумнів третій мерський термін Сергія Надала, який тому приписують як «залізобетонний». Як ми вже згадували вище, пан Леонід найдосвідченіший з управлінців в середовищі націоналістів.
На сьогоднішній день, Леонід Бицюра має свій погляд на зміну структури міської ради, як він висловився на днях: «на вдосконалення, модернізацію, на зміну риторики і діалогу з різними середовищами, зокрема інтелектуальними і бізнесовими». Та найцікавішою на наш погляд є теза пана Леоніда: «я зможу бути ефективним в залученні ключових інвесторів в Тернопіль».
«Я глибоко розумію економічні процеси, зокрема, і в області. Розумію, що потрібно змінити конструкцію взаємин з регіональною владою і сусідніми ОТГ, це має бути цілісний організм. Не може бути місто автономним від області. Мусить бути взаємодія, діалог», – сказав Бицюра в зазначеному інтерв’ю. І нехай його виборча риторика не буде вирізнятися гострою критикою міського голови Сергія Надала (за нашими даними він не буде жорстко атакувати особисто Сергія Надала), та все ж це висловлювання Леоніда Олексійовича, по своїй суті, є серйозною конкуренцією політиці теперішнього міського голови.
Пан Леонід справді розуміє механіку виконавчої влади і, що саме головне, знає куди місту потрібно рухатися в майбутньому.
Майже на 100 % можна стверджувати, що Леонід Бицюра не дає Сергію Надалу отримати перемогу у першому турі. Увесь гуманітарний напрямок діяльності міської ради – вотчина Леоніда Бицюра. Його тут знає кожен прибиральник у школі і сторож в лікарні. Його поважає тернопільська інтелігенція, з ним рахуються різні політичні групи, він свій для молоді. Якщо і була справжня альтернатива Надалу, як про себе заявив один з нинішніх кандидатів, то це точно не про нього, а про Леоніда Олексійовича.
Що далі?
«Якщо я стану міським головою, громадяни будуть знати, куди ми рухаємось, що через 5 років в нас буде відбуватися. Трішки поміняємо стиль взаємодії з депутатами. Хочеться, щоб одразу після виборів ми сформували ті критерії, які будуть нас об’єднувати в міській раді, на яких принципах працюємо. Вважаю, депутати мають приймати активнішу участь у житті міста, орієнтуватися в тому, що відбувається, впливати на це», – зазначив у згаданому вже інтерв’ю Леонід Бицюра.
І це ще раз доводить, що пан Леонід має наміри вигравати. Цікавою є теза про «об’єднавчі критерії», адже усім відомо, що чинна міська рада об’єднувалася на базі земельних «схем» і лобіювання бізнес-інтересів. Звичайно ми розуміємо, що ідеальною за Бицюри міська рада не стане, але все ж певні практики повинні піти у минуле раз і на завжди. На їхньому місці повинні народитися: прозорі земельні аукціони, громадські слухання з суспільно значимих питань, громадський контроль за депутатами і їхня підзвітність виборцям, тощо.
Леонід Бицюра каже, що у нього дуже серйозні наміри і він готовий взяти на себе відповідальність – і за місто, і за ту політичну партію, яку веде на вибори по Тернополю. Хотілося б повірити пану Леоніду та побажати успіхів у боротьбі за мерське крісло з вкрай складним і небезпечним супротивником. І що є самим цікавим у даній ситуації – Леонід Олексійович дуже добре знає свого опонента, усі його слабкі і сильні сторони. Це може стати вирішальним у битві за головний кабінет на Листопадовій.
Коментувати
