І знову мандруємо Файним. Правда цього разу доведеться дещо попетляти у пошуках цікавинок.
Однак дивлячись на драмтеатр, гріх не розповісти про Театральний майдан – чи не найголовніший майдан Тернополя. Саме тут проводиться орієнтовно 80% усіх заходів міста.
До прикладу, вуличні фестивалі, облаштовані різдвяно-новорічні містечка, каток, пересувні дитячі атракціони. Звідси навіть кілька разів запускали повітряні кулі.
Історія сучасного середмістя (комплекс Театрального майдану та бульвару Т. Шевченка) тягнеться ще з часів Австро-Угорської імперії. Тоді місцина була частиною вулиць Міцкевича та Панської. Лише за СРСР змінилася назва – Театральна площа.
З 1960 щороку на Театральному майдані встановлюють головну ялинку області. Винятковим став лише 2014-й рік.
Сьогодні площа перед драмтеатром – чи не найпопулярніше місце Тернополя. Щодня тут прогулюються сотні містян й гостей.
Однак затримуватися не будемо. Йдемо вздовж драмтеатру, бульваром Шевченка (споруда з колонами має бути по ліву руку). Буквально за кілька метрів ми натрапимо на один з найнезвичніших пам’ятників не лише Файного, але й, напевне, всієї України.
Йдеться про пам’ятник «Бджілці-трудівниці». Офіційно постамент відкрили 24 жовтня 2010 року. Автором проєкту став відомий скульптор В’ячеслав Матвіїв. Однак ідею ще на початку 2000-х подав Богдан Рудка.
Особливість 2,5-метрового бронзового монумента в тому, що це – другий в Україні та Європі пам’ятник бджолі-трудівниці.
Навпроти пам’ятника, по той бік дороги, розташована Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека. Славиться вона не лише великою кількістю друкованого надбання – понад 523 тисячі одиниць, але й поважним віком. Адже заснували її ще 15 листопада 1939-го.
Історія бібліотеки, на диво, дуже багата, оповідати її можна годинами. Однак, зверну вашу увагу на те, що свій друкований фонд вона повністю відновлювала після Другої світової війни. Саме тоді радянська влада знищила всі надбання.
Від бібліотеки вертаємося в сторону майдану. В кількох метрах зліва – Філія Національної суспільної телерадіокомпанії України. Потрапити в своєрідну Мекку тернопільської теле- і радіожурналістики можна навіть не працівникам четвертої влади. Усе – завдяки екскурсіям.
Зауважу, не поскупіться годиною часу, адже моментами раритетна техніка навіює неймовірні відчуття.
Вертаємося далі. Проходимо повз театр та звертаємо вліво, на вулицю Чорновола.
В кількох метрах нас чекає пам’ятник Олександрові Пушкіну. Можна навіть сказати – скандальний. Бо що з ним тільки не робили: відбивали голову, намагалися самотужки скинути, перевдягали Санта Клаусом й навіть прикрашали вишиванками. Проте він встояв.
Постамент відомого російського поета з’явився у Тернополі 1959-го. З деяких джерел – 1961-го. Архітектором кількаметрового постаменту став Едуард Гронський, скульпторами – Макар Вронський, Олексій Олійник, Олександр Скобліков.
Христина Слота,
фото з відкритих джерел
