Жителька Зборова Ірина Рижа майже рік виготовляє унікальні в’язані іграшки. За цей час дівчина не лише «набила руку», але й створила власний стиль.
А почалася любов до в’язання ще у далекому дитинстві.
«В мене колись в’язала мама. Я любила спостерігати за процесом. Це було щось казкове. Зараз у неї немає на це багато часу. Але можливо, саме від матері в мене таке бажання та любов до справи!
Спочатку я в’язала щось легке: шарфи, шапки. Потім спробувала зробити плед з плюшевої пряжі. Вона мені дуже сподобалась як і на дотик, так і на вигляд. Проте, хотілося створити щось унікальне. Тоді і з’явилась перша плюшева іграшка. Далі – друга, третя… А вже через деякий я зрозуміла – з усього, що можна в’язати, мені найбільше до вподоби м’які іграшки».
Усі предмети жінка в’яже гачком. Також використовує різні оздоблювальні елементи: бантики, очі, носи тощо. В загальному, на виготовлення однієї іграшки витрачає кілька днів.
«Найскладніше – оформлення мордочки. Потрібна акуратність та скрупульозність. Необхідно все прикріпити, рівномірно стягнути у відповідних місцях, щоб мордочка була гарною та акуратною.
На виготовлення іграшки потрібно приблизно два дні. Все залежить від складності та розміру».
Попри здавалось би, всю монотонність роботи, бувають у мисткині й деякі курйози.
«Та по-різному, особливо, коли дуже втомлена. Бувало, могла ніжки прикріпити протилежними сторонами. Тоді доводилося ледь не все розпускати та заново вв’язувати. Бувало, збивалась в підрахунках рядів. Або рахую-рахую, на мить подумаю про щось інше і все – лічбу слід повторювати з нуля.
А в загальному, стараюсь завжди бути уважною та акуратною. Як тільки відчуваю втому – відкладаю гачок з нитками й роблю невеликий перепочинок».
У доробку Ірини кілька десятків іграшок, а також оригінальні рюкзаки, брязкальця, шапки, шарфики, елементи декору тощо. На досягнутому жінка зупинятися не збирається.
Христина СЛОТА, фото Ірини РИЖОЇ
Коментувати
