Мало хто знає, проте на Тернопільщині збереглося аж три віадуки, вік яких – понад століття.
Усі вони розташовані в радіусі десятків кілометрів від Файного. А саме: у Плебанівці, Кровинці та Буцневі.
Забігаючи наперед, скажу, історії створення унікальних архітектурних споруд майже не збереглися. Усе через те, що за часів радянщини австро–угорські зведення не лише не цінувалися, але й всіляко знищувалися.
Плебанівський віадук під керівництвом австрійських інженерів звели у далекому 1896-му році. Кам’яна споруда «стоїть» на дев’яти арках. Саме вони роблять міст чи не найдовшим в Україні.
Колись мостом щодня курсував потяг з Тернополя до Копичинців. Попри поважний вік, віадук й досі виконує свою основну функцію. Щоправда, тепер вкрай рідко.
З Тернополя до чи не найдовшого віадука України можна добратися прямим рейсовим автобусом, або ж з пересадкою в Теребовлі до села Плебанівка. Поїздка триватиме майже годину.
Лише на рік молодший від попереднього – будівництво з 1895 до 1897-го – міст у селі Буцнів. До слова, він й досі немає статусу «віадука».
Історія зведення споруди вражає. Від початку міст був частиною амбітного міжнародного проєкту. В рамках його втілення Австро–Угорська імперія планувала з’єднати залізничною дорогою Чорне море й Адріатику. Додатково розроблялося сполучення з Москвою, Санкт-Петербургом та Персією.
Кам’яну споруду звели в рекордні строки – лише два роки – працівники австрійської фірми «Г. Грегенсен і сини». До прикладу, автомобільний міст, який розташований в кількох метрах від віадука, зводили понад два десятиліття!
До будівництва споруди долучали всіх охочих. Усе – через гостру потребу великої кількості каменю. Матеріали від каменоломні доставляли возами, запряженими кіньми й волами.
До речі, сьогодні кожен житель Острова й Буцнева може похвалитися тим фактом, що його предок доклав руку до зведення віадуку.
Довкола моста, а точніше процесу будівництва, витає кілька легенд. Згідно з першою, аби інженерне диво простояло століттями та вбереглося від будь-яких неприємностей, всередину споруди вбудували старовинний меч. Інша історія стверджує, що для міцності у бетонний розчин додавали яйця. Ні перша ні друга легенди досі не підтверджені. Власне, як і не спростовані.
У липні 1917-го російське військо зруйнувало центральну арку. Небайдужі жителі довколишніх сіл одразу ж встановили тимчасову дерев’яну опору. Відбудовувати конструкцію почали лише впродовж 1928-30-х років. Оновлену споруду ми бачимо сьогодні.
З Тернополя до Аркового залізничного моста можна добратися маршруткою (проїзд через Острів. Проїзд триватиме до пів години часу.
Не менш привабливим є семиарковий віадук в Кровинці. Відомо лише те, що міст наприкінці ХІХ – початку ХХ століття звели австрійці. До цієї конструкції можна дістатися прямим рейсовим автобусом сполучення Тернопіль – Кровинка. Поїздка триватиме орієнтовно 40 хвилин.
Христина СЛОТА,
фото, відео з відкритих джерел
Читайте також:
Віадук у Буцневі: вражаючий залізничний міст поблизу Тернополя (ФОТО)
