У п’ятницю, 20 лютого, у львівській галереї ZAG (Zenyk Art Gallery) відбулася відкриття виставки «ВІН: Тарас Шевченко. Художник».
Проєкт організовано спільно з Національним музеєм Тараса Шевченка. В експозиції представлено 58 оригінальних живописних і графічних творів різних періодів життя художника та цифрові формати, що «оживляють» митця.
Спікерами на відкритті були: засновник галереї Зіновій Козицький, директорка ZAG, докторка мистецтвознавства Христина Береговська та Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус.
Шевченко – передусім художник
Ми звикли сприймати Тараса Шевченка як поета й автора «Кобзаря», але передусім він вважав себе більше художником, ніж письменником. Його літературна спадщина налічує близько 270 творів, тоді як мистецька – майже 1200 робіт. Картини Шевченка вперше стали доступними для широкого огляду від початку повномасштабного вторгнення завдяки співпраці музею разом із Zenyk Art Gallery, до цього твори Кобзаря востаннє експонувалися ще до коронавірусу.
Директорка галереї і кураторка виставки Христина Береговська напередодні провела екскурсію, де детально розповіла про концепцію виставки та мистецьке новаторство Шевченка.
«Намагалися йти шляхом серійності… Фокус такий, що Шевчеко художник, академік, експериментатор, а вже потім – Кобзар. Треба взяти фокус на мистецтво і на інфлюенсера. Він був інфлюенсером своєї доби.», – зазначає кураторка. Експозицію побудовано не за хронологією, а за смисловими блоками за принципом «образ і мотив». Виставка охоплює такі теми: «Автопортрети», «Живописна Україна», «Блудний син», «Заслання», «Шевченко і світ», «Шевченко і академія», «Середовище Шевченка» та «ВОНА».
Шевченко і світовий артринок
За словами Христини Береговської, на світовому артринку роботи Шевченка користуються значним попитом — їх вісім разів виставляли на п’яти провідних аукціонах. Проте покупці — не українські колекціонери.
«Світовий артринок ним цікавиться. Але купують Шевченка переважно в Росію. В Петербурзькій академії мистецтв відкрили кафедру шевченкознавства. Росіяни вважають Шевченка своїм художником, а українцям готові віддати його як письменника. Це нонсенс, тому ми вирішили організувати цю виставку, щоб дати стимул молодим мистецтвознавцям більше вивчати його творчість, показати Шевченка як інфлюенсера свого часу, сміливого експериментатора», – говорить директорка галереї.
«ВІН» і «ВОНА»: концепція назви
Назва виставки також має концептуальне значення. «Багато кажуть ВІН — це займенник, третя особа, але коли «ВІН», «ЙОГО» – це дуже персонально. Якщо говорити з психоаналізу, то коли є таке звернення — звертаються «нішево» так. Ми назвали виставку «ВІН», бо є «ВОНА». Є Шевченко, а його знають через її — через його «Катерину». І не було б Шевченка-художника якщо би не було його Катерини. Тому в нас буде інь-янь — Він-Вона», – пояснює Христина Береговська
Новаторство на століття вперед
У розділі «Шевченко і світ» представлено твори, які демонструють, наскільки митець випереджав мистецькі напрямки, адже на 100 років швидше творив в авангарді, експресіонізмі, сюрреалізмі, експериментував із кольором і світлом задовго до імпресіоністів.
Він створив 38 автопортретів. Така кількість і різноманітність стилістично його автопортретів говорить про те, що він був в тій самій тенденції з Рембрандтом, Фрідою Кало. За 100 років до Далі він намалював годинник без стрілок і сюрреалістичну композицію, поєднавши реальне і нереальне.
Представлена картина «На пасіці» (1843) – у якій художник змішував фарби відразу на полотні, порушуючи усі тодішні канони академічного мистецтва. У 1920-х роках твір було передано у реставраційну майстерню Андрея Шептицького. Її відновлювали художники Микола Касперович і Михайло Бойчук, не знаючи, що це робота Шевченка.
Окрему увагу привертає найвідоміша картина митця – ЙОГО «Катерина». Саме її було найскладніше доставити у Львів через оригінальну раму, яка є також частиною мистецького твору. Розвінчується міф про зображення жінки-покритки. Робота створена на замовлення магната Григорія Тарнавського з Качанівки. Для написання було попередньо створено 800 ескізів, які також експоновані у окремій кімнаті разом із «Катериною». Шевченко передав красу української селянської дівчини з акцентом на її одяг, лик, поставу і зобразив її на передньому плані.
Картина написана у Петербурзі, а вишиті сорочки йому спеціально передавали з України. ВІН формує сучасну смислову українську естетику. Усе, що ми сьогодні називаємо «українською візуальністю», починається з Шевченкової лінії, тону, композиції, та архетипу. Він заклав моду не лише у минулому, а й зараз. Адже і сучасні дизайнери пробують відтворити образ «Катерини» у своїх колекціях. У рідному музеї, в Києві «Катерина» знову експонуватиметься щонайскоріше це аж через рік.
Сучасні формати та віртуальна реальність
Окрім картин, виставка доповнена сучасними цифровими та інтерактивними форматами.
Новинкою галереї є віртуальна реальність. Спільно з ІТ компанією «Цукат» у галереї змогли відтворити і оживити хату, про яку мріяв Шевченко. Він її сам намалював та детально описав. Відвідувачі можуть «погостювати» в оселі Тараса на кручі над Дніпром, оглянути на подвір’я і кімнати.
«Ми хотіли зробити подачу у сучасних форматах, щоб було цікаво і для дітей, і для молоді», – коментує Дмитро Стус
В імерсивній кімнаті оживають персонажі Шевченкових творів. Біографію митця представлено у форматі інтерактивної інсталяції, зробивши телевізор на поїзді – рухаючи екран, відвідувачі можуть простежити події його життя від дитинства до останніх років.
55 з 58 картин отримали нове обрамлення у ZAG – кураторка наголошує, що правильна рама та тло допомагають краще розкрити твір.
Простір галереї є безбар’єрним, тому передбачає тактильні елементи для глибшого сприйняття експозиції. Також можна намалювати свого Шевченка.
Серії та жіночі образи
На виставці представлені роботи із серії «Дерева», 6 з 8 творів циклу «Блудний син», а також розділ «Його жінки». Мистецтвознавці ідентифікували 33 жіночі портрети, з них 4 оригінали експонують у галереї, інші образи відтворено у цифровому форматі як плакатовидне мистецтво, щоб просто уявити собі різні стилістики і підходи як портретиста Шевченка-художника.
Представлено найраніший портрет періоду «Вільна» 1830-го року, його уявна любов і останній портрет – Ликери Полусмакової, передсмертний портрет Тараса Шевченка. Людини, жінки, яка стала причиною його відходу у засвіти.
Важливість проведення цієї виставки
«Триває війна, але головна боротьба завжди на рівні культури і ідей. Якщо ми хочемо, щоб нас бачив і впізнавав світ, маємо належно представляти себе. Без Шевченка ми свою культуру не покажемо. Факти про Шевченка відомі, але його дуже важко інтерпретувати. В Україні немає жодного мистецтвознавця, який спеціалізується на його творчості», – наголошує директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус.
До створення виставки долучились і сучасні художники: Любомир Медвідь – створив зарисовки Шевченка у різних періодах його життя, Олександр Гончарук та Василь Одрехівський – скульптори-митці, які зробили також своє прочитання твору «І мертвим, і живим, і ненародженним…»
Організатори прагнули показати Шевченка доступним і сучасним – не лише як класика, а як сміливого експериментатора й інфлюенсера своєї доби. Завітайте на виставку, розкривайте для себе нові цікаві факти, нові риси його характеру і відкривайте нові ландшафти його особистості.
Переглянути експозицію «ВІН: Тарас Шевченко. Художник» у ZAG Gallery можна до 20 червня.
Вартість квитків, час роботи та інші деталі дізнавайтесь на сайті галереї. https://zag.com.ua/
Читайте також –
«Море: sea beyond the sea» — у Львові відкрили масштабну виставку у співпраці з Одеським художнім музеєм
