Український співак Ігор Целип, який виріс у звичайному селі на Тернопільщині, відверто розповів про дитинство, перші кроки в музиці, сумніви на шляху до сцени та новий етап у творчості.
В ексклюзивному інтерв’ю артист поділився, звідки бере натхнення, як переживав моменти невпевненості та що для нього сьогодні означає бути чесним у музиці.
– Ви родом із Тернопільщини. Яким було ваше дитинство і які спогади досі гріють найбільше?
Я виріс у звичайному селі, і моє дитинство було простим, але дуже справжнім. Змалку звик до праці, допомагав батькам і рано зрозумів, що результат — це завжди про зусилля. Це сформувало в мені дисципліну, витримку і розуміння, що нічого не приходить швидко або просто так.
Але водночас це було дуже тепле і живе дитинство. Було багато свободи, простору для уяви і відчуття, що ти живеш без поспіху. Ми могли цілими днями бути на вулиці, вигадувати свої історії, жити в моменті без постійного інформаційного шуму. І зараз я розумію, що саме ці речі дали мені внутрішню опору.
Найбільше гріють прості речі: вечори вдома, розмови, відчуття спокою і безпеки. Тоді це здавалося звичайним, а зараз розумієш, наскільки це фундаментально і як сильно це вплинуло на мене як на людину.
– За чим із дитинства сумуєте найбільше сьогодні?
Найбільше — за відчуттями. Тоді було менше напруження і більше легкості, ти просто жив моментом і не аналізував кожен крок.
Зараз життя стало більш структурованим і відповідальним, з’явилося більше внутрішнього тиску і очікувань. І той стан спокою, який був у дитинстві, вже не повернеш, тому він і має таку емоційну вагу.
– Хто з рідних найбільше вплинув на вас?
Великий вплив мала вся сім’я. Батько навчив відповідальності, витримці і тому, що слово має значення. Його приклад показував, як потрібно діяти, навіть без зайвих слів.
Мама дала мені підтримку і віру, яка була дуже важливою на різних етапах. Вона вірила в мене навіть тоді, коли я сам сумнівався. Також сильно вплинув молодший брат — це додало мені глибини і навчило по-іншому дивитися на прості речі.
– Коли ви зрозуміли, що музика — це ваше?
Це було поступове усвідомлення. Я просто зрозумів, що саме на сцені відчуваю себе найбільш живим і чесним.
Це той стан, коли ти повністю занурюєшся в момент і не граєш роль, а просто є собою. І коли бачиш, що люди це відчувають і реагують, тоді приходить розуміння, що це вже не просто захоплення, а твій шлях.
– Чи були моменти сумнівів?
Так, особливо на початку, коли результат не приходив швидко. Це той період, коли ти багато вкладаєш, але не завжди отримуєш зворотний зв’язок.
З’являлися думки про інший, більш стабільний шлях, але я завжди повертався до музики. Бо розумів, що без неї не відчуваю себе на своєму місці.
– Звідки берете натхнення для пісень?
З життя і людей навколо. Це можуть бути мої особисті історії або емоції, які я проживаю, а можуть бути ситуації інших людей, які мене зачепили.
Іноді достатньо одного моменту або фрази, щоб з’явилася ідея. Я не намагаюся вигадувати щось штучно — для мене важливо передати чесний стан, і саме це створює зв’язок зі слухачем.
– Про що вам зараз хочеться говорити у своїх треках?
Зараз хочеться більше чесності і глибини. Менше бажання підлаштовуватися і більше бажання бути собою.
Хочеться говорити про внутрішні стани, страхи, сумніви, але й про силу, яка з’являється, коли ти приймаєш себе. І давати людям відчуття, що вони не самі у своїх переживаннях.
– Ви активно берете участь у благодійних концертах. Що це для вас означає?
Це зовсім інша енергія і зовсім інше відчуття сцени. Ти виходиш і розумієш, що це не просто виступ, а можливість бути корисним і реально допомогти.
Це додає відповідальності, але водночас дає дуже сильну віддачу. Реакція людей у такі моменти набагато глибша, і ти відчуваєш, що музика може мати не тільки емоційний, а й практичний сенс.
– Пригадайте один із концертів, який особливо запам’ятався.
Один із найсильніших був у Лондоні для українців. Там була неймовірна атмосфера єдності і підтримки, яку складно передати словами.
У якийсь момент зникає межа між сценою і залом. Люди співають разом із тобою, і ти відчуваєш, що всі проживають один і той самий стан. Це дуже сильна емоція, яка залишається надовго.
– Які творчі плани на найближчий рік?
Хочу рухатися системно і рости. Будуть регулярні релізи, нові колаборації і більше виступів.
Хочу показати інший рівень у всьому — і в музиці, і в підході до концертів. Щоб це були не просто виступи, а події з атмосферою, які люди запам’ятовують.
– Як зараз складається ваше особисте життя?
Це непросто поєднувати, але я не вважаю, що потрібно обирати щось одне. Важливо навчитися балансувати і розуміти свої пріоритети.
Для мене головне — залишатися собою і не ділити життя на сцену і реальність. І поруч мають бути люди, які розуміють цей ритм і приймають тебе таким, яким ти є.
Читайте також –
Відбувся перший сольний концерт співака Тараса Крупи
