Столиця на межі енергетичного колапсу
Після нічної масованої атаки на столицю Київ опинився в критичній ситуації. Майже 6 тисяч багатоповерхівок залишились без опалення, а в багатьох будинках немає ні світла, ні води. За словами мера Віталія Кличка, без тепла залишилась половина всіх будинків міста.
Але найбільш тривожною є інша новина: комунальники отримали наказ зливати воду з внутрішньобудинкових систем опалення у п’яти районах столиці. Це торкнулось Соломʼянського, Голосіївського, Деснянського, Дарницького та Дніпровського районів — фактично половини Києва, де проживає близько 2 мільйонів людей.
Колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко попереджає: перезапустити систему вдасться лише за умови встановлення плюсової температури на вулиці. А синоптики прогнозують морози до мінус 23-25 градусів.
Віталій Кличко вже офіційно закликав мешканців виїжджати з міста туди, де є альтернативні джерела енергії та тепла. Фактично реалізуються найстрашніші прогнози: цілі мікрорайони можуть спустіти через блекаути, а люди змушені шукати притулок у сільських будинках з пічним опаленням.
А що з Тернополем?
На щастя, наразі в Тернополі та інших обласних центрах такої критичної ситуації немає. Ми сподіваємось, що подібний сценарій не розгорнеться в нашому місті.
Однак принципова різниця в тому, що Тернопіль готується до таких викликів заздалегідь.
Ще у 2023, 2024 та жовтні 2025 року в місті проходили масштабні навчання з підготовки до надзвичайних ситуацій у випадку відключення комунальних послуг. Міський голова Сергій Надал разом з представниками ДСНС та Національної поліції особисто перевіряв готовність об’єктів у різних мікрорайонах.
Під час навчань представникам ОСББ та управителям багатоквартирних будинків демонстрували, як правильно зливати воду з систем водопостачання — саме ту процедуру, яку зараз екстрено виконують у Києві. Окрему увагу приділили використанню теплового обладнання для підтримки необхідної температури в технічних приміщеннях.
Примітно, що саме фахівці з Києва приїжджали до Тернополя, щоб навчатись і переймати досвід організації таких заходів. Місто стало своєрідним прикладом готовності до екстремальних ситуацій.
Функціонують пункти незламності, є стаціонарні центри тимчасового перебування, налагоджена взаємодія між усіма службами. Тернопіль принаймні намагається бути готовим до будь-якого розвитку подій.
“Стандартна процедура” чи початок катастрофи?
У КМДА поспішили заспокоїти киян, назвавши злиття води “стандартним технічним заходом при мінусовій температурі”. За офіційною версією, це робиться навіть при короткочасних відключеннях — “вимога безпеки”.
В офіційному коментарі зазначили: “Під час аварій у морозну погоду, коли тимчасово припиняється циркуляція теплоносія, злиття води з будинкових систем опалення є обов’язковою технічною дією. Вода при мінусовій температурі швидко замерзає, і саме здренування дозволяє запобігти пошкодженню мереж та обладнання”.
Однак експерти б’ють на сполох. Олег Попенко, голова Союзу споживачів комунальних послуг, порівнює ситуацію з повторним запуском опалювального сезону, на який зазвичай потрібен до місяця часу — і це за плюсової температури. За морозів процес може розтягнутись на набагато довший термін.
Виникає закономірне питання: чи витримають старі київські комунікації такі маніпуляції? Цикли заморожування-розморожування, постійні спуски та запуски води — це колосальне навантаження на труби, яким у деяких будинках по кілька десятків років. Металева втома накопичується, і кожен наступний цикл послаблює систему ще більше.
При цьому кияни намагаються грітись електричними обігрівачами, що призводить до перевантаження мережі та аварійних відключень світла по всьому місту. “Люди починають топити електроприладами, і це може стати катастрофою для підстанцій”, — попереджає Попенко.
Чи є “план Б“?
Юрій Корольчук категоричний: “Тут не може бути «плану Б». У Києві немає такої кількості резервних джерел живлення, щоб вирішити проблему з опаленням багатоповерхівок”.
Столиця виявилась у кроці від катастрофи несподівано — для цього не знадобилось навіть сильних морозів. Вчорашня атака, за словами Кличка, “була найболючішою для об’єктів критичної інфраструктури”. росіяни змінили тактику і почали бити саме по тепловому блоку ТЕЦ, а не лише по енергогенеруючому обладнанню.
Висновки: підготовка — не гарантія, але шанс
Звісно, існують ситуації, які неможливо передбачити на 100%. Масштаби руйнувань критичної інфраструктури можуть бути такими, що жодна підготовка не врятує.
Регулярні навчання, відпрацювання алгоритмів дій, навчання управителів будинків — це не просто формальність. А от злив комунікацій — це не така проста процедура, як може здатися. Це потребує знань, досвіду, правильної послідовності дій. Одна помилка — і можна отримати прорив труб, затоплення підвалів, або пошкодження системи, яку потім неможливо буде запустити.
Саме тому в Тернополі управителям будинків та представникам ОСББ демонстрували на практиці, як правильно проводити цю процедуру, як використовувати теплове обладнання, як оповіщати мешканців.
Чи вистачить цієї підготовки, якщо лихо прийде і до нас? Хочеться вірити, що так. Але реальність війни непередбачувана, і кожне місто має бути готовим до найгіршого.
Читайте також –
Шукайте теплий притулок заздалегідь: українцям радять готувати “план Б” на зиму
