У сучасному футболі забитий м’яч на чемпіонаті світу – це мить абсолютної ейфорії.
Це вибух емоцій та шквал аплодисментів на гігантських стадіонах, спалахи фотокамер, пристойні гонорари та можливі більш вигідні контракти.
Проте 13 липня 1930 року все було інакше – значно простіше і прозаїчніше.
Тоді на околиці уругвайського Монтевідео молодий французький робітник забив гол, який назавжди вписав його ім’я в літопис світового спорту. Його звали Люсьєн Лоран, і він став автором першого в історії голу на чемпіонатах світу з футболу.
Аматорський футбол та завод “Пежо”
Люсьєн Лоран народився у 1907 році у передмісті Парижа. У 1930-х роках професійний футбол ще тільки зароджувався, а про ту гігантську спортивну індустрію що є зараз, і взагалі мови не йшлося. Більшість гравців були аматорами або напіваматорами. Лоран не був винятком.
Він виступав за любительську команду “Серкль Атлетік” (тепер “Шарантон”), а основним його заняттям була робота на автозаводі компанії Peugeot.
У 1930 році Люсьєн перейшов у заводську команду “Сошо”, більш сильну за класом. Тоді ж його також почали викликати і у збірну Франції. За свою футбольну майстерність юнак отримував лише базову компенсацію витрат.
Влітку йому запропонували у складі збірної поїхати в Уругвай на чемпіонат світу. Пропозиція було дуже спокуслива, але перед Люсьєном, як і перед іншими гравцями, постала цілком життєва дилема: як поїхати на інший кінець світу і не втратити роботу?
Французька федерація футболу та керівництво заводу домовилися і дійшли компромісу – Люсьєну Лорану надали відпустку. Не впевнені, наскільки вірні переклади, але пишуть, що відпустка була надана за свій рахунок. Тобто досягненням домовленостей було тільки те, що молодий чоловік не втратить робоче місце.
На таких же умовах на Чемпіонат світу поїхав і старший брат Люсьєна – Жан Лоран.
Подорож довжиною в два тижні
У 1930 році пасажирського авіасполучення з Південною Америкою іще не було. Збірна Франції разом із командами Бельгії та Румунії два тижні пливла через Атлантичний океан на борту лайнера “Конте Верде”.
“Ми тренувалися прямо на палубі, – згадував пізніше Лоран. – Бігали по колу, робили розминку. Наш тренер навіть не мав тактичної дошки. Все було дуже просто. Головне, що ми були молодими й товариськими, а подорож здавалася нам великою пригодою”.
Історична 19-та хвилина
13 липня 1930 року. Стадіон “Посітос” у Монтевідео. У матчі-відкриття грають збірні Франції та Мексики. Поєдинок проводиться на околиці уругвайської столиці, оскільки головну арену до відкриття турніру ще не встигли добудувати. На трибунах зібралося трохи більше чотирьох тисяч глядачів.
Йшла 19-та хвилина матчу. Французи провели швидку атаку. Ернест Лібераті виконав точну передачу з правого флангу в центр штрафного майданчика, і Люсьєн Лоран ударом з льоту відправив м’яч у правий кут воріт мексиканського голкіпера Оскара Боніфільо.
“Коли я забив цей гол, то відчув звичайну радість – радість звичайного бомбардира, який ділить її з партнерами по команді. Ми, мабуть, просто потиснули один одному руки, перш ніж відновити гру. Тоді ніхто не обіймався, не падав на газон. Тоді я навіть не замислювався над тим, чи був це перший гол на чемпіонатах світу. Я цього просто не усвідомлював”. — згадував Люсьєн Лоран про цей історичний епізод.
У матчі проти Мексики французи перемогли з рахунком 4:1. А у другому турі вони грали проти Аргентини. І уже на перших хвилинах зустрічі Люсьєн Лоран отримав важку травму та не зміг продовжувати поєдинок. Через цю ж травму він не зміг вийти на поле у заключному матчі групового етапу проти Чилі.
Матчі проти Аргентини та Чилі французи програли з однаковим рахунком – 1:0 і вибули з турніру, посівши третє місце у групі.
Клубна кар’єра після історичного чемпіонату
Люсьєн Лоран був також учасником Другого чемпіонату світу з футболу, що у 1934 році проводився в Італії. Але на поле він не виходив, оскільки напередодні стартового поєдинку отримав травму.
Загалом, до збірної Франції Люсьєн викликався впродовж п’яти років і за період 1930-35 рр. він провів за головну команду країни 10 матчів, у яких забив 2 голи. Ніби небагато, але які ці голи – один на старті Мундіалю, а другий у ворота збірної Англії у товариському матчі.
Після ЧС-1930 на клубному рівні Люсьєн ще два роки грав за “Сошо”, а потім перейшов у “Клуб Франсе”, у складі якого взяв участь у першому професійному чемпіонаті Франції – це сезон 1932/33. Згодом, він виступав за “Мюлуз”, потів повернувся в “Сошо”, а далі були “Ренн” і “Страсбур”.
Загалом, за всю футбольну кар’єру Люсьєн Лоран провів близько 150 матчів, у яких забив близько 50 голів. Із найбільших його досягнень – це фінал Кубка Франції.
Друга світова війна та полон
Доля Лорана поза футбольним полем була драматичною і відображала трагедію всього його покоління. Коли спалахнула Друга світова війна, Люсьєна мобілізували до французької армії.
У 1940 році під час наступу німецьких військ він потрапив у полон. Футболіст провів три роки у таборі “Шталаг” для військовополонених, де щодня боровся за виживання в суворих умовах. На щастя, він вижив і у 1943 році був звільнений.
За час перебування у полоні в Парижі пограбували квартиру Люсьєна. Німці викрали більшість його спортивних трофеїв, окрім, на щастя, його головної історичної реліквії – футболки, у якій він забив перший гол в історії чемпіонатів світу. Напевно грабіжники не розуміли значимість цього трофею.
Після звільнення з полону Лоран оселився у Безансоні. У 36-річному віці він ще повернувся до футболу і впродовж 2-3 років виступав за клуб “Безансон”.
Забуття та пізнє визнання
Після завершення кар’єри гравця Люсьєн Лоран кілька років працював тренером, а згодом відкрив невеликий пивний бар у місті Безансон. Впродовж десятиліть про його історичне досягнення майже ніхто не згадував. Світ захоплювався Пеле, Марадоною, Платіні, а про скромного французького ветерана пам’ятали хіба що історики спорту.
Втім, свою порцію слави Люсьєн Лоран, хоч і на схилі літ, але таки отримав. У 1998 році Франція приймала Чемпіонат світу. Напередодні відкриття ФІФА влаштувала грандіозний гала-вечір.
І ось в процесі підготовки цієї шоу-програми згадали, що у Франції є ще один живий ветеран футболу, який був учасником Чемпіонату світу 1930 року. Та ще й який ветеран – той самий, що забив перший гол на Мундіалях!
Відтак, 90-річний Люсьєн Лоран став головним почесним гостем урочистих заходів. Старий ветеран нарешті отримав заслужені овації від усього футбольного світу. Те, чого не було у 1930 році, він отримав у 1998-му.
А за кілька тижнів ветеран на власні очі побачив, як збірна Франції вперше стала чемпіоном світу.
Люсьєн Лоран пішов із життя у 2005 році в віці 97 років. Він залишався останнім живим учасником тієї легендарної французької збірної зразка 1930 року і єдиним із цієї збірної, хто застав тріумф Франції на мундіалі 1998 року.
Спадщина
Сьогодні кількість забитих голів за всю історію Мундіалів уже наближається до трьох тисяч. Але скільки б років не минуло, і хто б не ставав новим бомбардиром, у будь-яких футбольних енциклопедіях на першому рядку завжди стоятиме одне ім’я.
Історія Люсьєна Лорана – це нагадування про часи, коли футбол був чистим романтизмом, а найбільшою нагородою за забитий м’яч була щира повага партнерів по команді та скромне рукостискання в центрі поля.
