Не фонтанами єдиними славиться Тернопіль. Мало хто знає, проте у Файному є чи не сотня пам’ятників. Частина з них – видатним людям та подіям, проте є і курйозні, ба більше, – смішні.
Власне, про них ми і поговоримо.
«Дерево без коріння»
Офіційна назва – Пам’ятник жертвам депортації 1944-1946 років. Монумент у Тернополі у сквері імені Митрополита А. Шептицького, що на вулиці Січових Стрільців, відкрили 24 серпня 2014 року. Однак, виготовляли скульптуру аж десять років – з 2004-го.
Авторами проєкту стали: архітектор з Тернополя Олег Головчак, рівненські та львівські скульптори Володимир Стасюк, Володимир та Андрій Сухорські.
Як уже зазначалося, виготовляли постамент аж 10 років. Чи не найбільше часу митці витратили на формулювання ідеї, яка б максимально передала суть та біль депортації.
Як результат, було вирішено зробити дерево без коріння, яке б символізувало лемків без власної землі, краю. На стовбурі також зображено людей і будівлі, які вони покинули під тиском окупанта.
Людина-невидимка, 12-й стілець й сантехнік
Комплекс одразу з трьох скульптур розташований на вулиці Йосипа Сліпого поблизу торговельного центру «Атріум». Відкрили їх 24 серпня 2010 року.
Автором та ініціатором ідеї виступив відомий скульптор з Файного Дмитро Мулярчук. Усі роботи митець виготовляв у Львові з бронзи. Звідти ж перевозив їх до Тернополя.
Як зізнався сам автор, хотів зробити щось незвичне, тому й вибрав сантехніка, невидимку та крісло.
Сантехніка митець зобразив у спецодязі. Комунальник якраз вилазить з люка. Людина-невидимка постає лише в одних чоботах. І пам’ятник стільцю – звичайнісіньке крісло Остапа Бендера. До слова, право першою випробувати бронзовий постамент отримала відома актриса Ольга Сумська, яку спеціально запросили на відкриття.
Пам’ятник Бджолі
Попри те, що «Тернополіс» вже згадував постамент комасі-трудівничці, оминути скульптуру в цій добірці важко. Причина одна – оригінальність.
Річ у тім, що пам’ятник «Бджілці-трудівниці», встановлений у Тернополі на бульварі Тараса Шевченка поблизу драмтеатру, – лише другий в Україні та Європі постамент цій комасі! Аналогів йому більше немає.
Офіційне відкриття 2,5-метрової бронзової скульптури відбулося 24 жовтня 2010 року. Ідею міській владі на початку 2000-х подав Богдан Рудка. А от втілив її у життя скульптор В’ячеслав Матвіїв.
Дерево щастя
Аж 350 кілограмів щастя (тепер вже більше) є біля тернопільського озера. А якщо бути точним – велике коване дерево. Його у 2009 році Тернополю подарували ковалі франківського фестивалю.
Композицію не дарма назвали «Деревом щастя». Річ у тім, що замість листя на гілках зроблені спеціальні отвори, за які молодята зможуть підвішувати замки. Останні ж повинні символізувати кохання пар.
Загалом, скульптура може витримати до 150 кілограмів замків. Левову частку вже «заповнено».
На цьому унікальні пам’ятники Тернополя не завершуються. Детальніше про них читайте згодом.
Христина Слота,
фото з відкритих джерел
Коментувати