Словаччина – Україна – 1:2
Зізнаюся, трохи з іронією сприйняв слова гравця збірної України Зінченка перед грою про те, що треба “працювати і вірити” – було в них щось від “піонерського” завзяття. Тепер же, оговтавшись після матчу, бачу: щось в них таки було…
Найбільше цікавило: чи зроблять наші футболісти висновки з провального матчу з Румунією? І довший час здавалося, що його уроки не пішли їм на користь.
Словаки одразу кинулися атаку, хоча, здавалося, першим номером мали б грати українці. 10 хв. – Трубін ногою відбив удар Харасліна, проте вже через мить м’яч ледь не влетів у наші ворота після удару Шранца. Словак з німецьким прізвищем на цьому не заспокоївся і на 17 хв. після простої верхової передачі переграв Зінченка. Трубін цього разу не виручив.
Одразу виникло запитання: якою була тренерська установка на матч? У грі з Румунією, принаймні, на перших порах, була видимість нашої ініціативи (хоч і безплідної). У першому таймі гри зі словаками у виконанні збірної України ми побачили щось туманно-невизначене. Якщо збиралися атакувати, то робилося це уповільнено (на відміну від різких випадів словаків) і не дуже точно з точки зору передач; якщо ж хотіли грати від оборони, то вона, слід визнати, була доволі “дірявою”, а це лише надихало суперників на сміливі вилазки. Не додавали настрою і занудливі поперечні передачі, які робилися не від хорошого життя – просто не знаходили наші гравці шляхів загострення.
Втім, десь з 25 хв. підопічні С.Реброва зрозуміли, що з такою грою можна лише отримати зливу “хейтів” у соцмережах і створили щось схоже на натиск. Під час масованої атаки влучив у штангу Тимчик; здійснив свій слаломний рейд Мудрик, проте справжньої гостроти, яка б змусила запанікувати оборону словаків, не було.
Другий тайм можна описати як перехоплену нами ініціативу – словаки помітно втомилися і про гострі вилазки забули. Однак оту ініціативу значною мірою нівелював брак взаєморозуміння між нашими гравцями і, як наслідок, відчутний брак в передачах. Але на 54 хв. Шапаренко використав пас Зінченка і забив у стилі березневих голів у ворота боснійців та ісландців. Дотиснути суперника, так би мовити, на його плечах досягнути такої потрібної перемоги одразу не вдалося, і здавалося, що матч потроху заходить у сумну для нас нічийну гавань. Все ж, на 80 хв. бажання українців пересилило підупалий спротив словаків: Шапаренко вивів на ударну позицію Яремчука, і хлопець зі Львова зумів проштовхнути м’яч повз голкіпера у ворота. Суцільні нерви змінилися тихим задоволенням – на більше емоцій не вистачило…
Що тепер? Та багато що може бути. Найперше: як зіграють в суботу Бельгія і Румунія? Після нього вже можна буде прораховувати варіанти…
Автор: Ігор ДУДА
Читайте також –
Переваги вибору кашпо для квітів
Коментувати