Бучач – мальовниче містечко на Тернопільщині. Таких у файному краї кілька десятків.
Донедавна ще районний центр розкинувся на обох берегах річки Стрипа аж за 72 кілометри від обласного центру. Місцина дійсно унікальна не лише природою, а й пам’ятками історії та архітектури.
Сьогодні ми розкажемо вам про все й одразу. А точніше, про найцікавіші факти, інформацією про які володіють навіть не всі місцеві жителі.
Отож, почнімо:
1. Перша згадка про місто датується 1260-м роком. З цим все чітко. Що не скажи про дату отримання Магдебурзького права. За деякими джерелами, його місту надали у 1393-му, дехто ж стверджує, що це сталося значно пізніше. А саме – аж у 1515-му.
2. За кілька століть науковці так і не дізналися, відкіля з’явилася назва «Бучач». Всього версій чотири:
a. Від давньослов’янського «буч», що означало «сміливий, гордий, звитяжний».
b. Від букових лісів, які буквально оточили місто.
c. Від так званого меандру (обруча), яким Бучач оточує річка Стрипа.
d. Від старослов’янського слова «буча», – «бистрина та глибінь».
3. На момент зведення (близько 1750-й) Бучацька ратуша була найвищою спорудою в України: 38 метрів сама будівля та 18 м – шпиль. На жаль, останній згорів вщент у 1811 році. Архітектором проєкту став Бернард Меретин, а скульптором – Іоан Пінзель. До слова, вперше ратушу відреставрували аж у 1987-му. Відновлення триває і досі.
4. Залізнична станція Бучач – кінцева у чортківській лінії. Раніше колією можна було добратися до Станіславіва (сучасна назва – Івано-Франківськ). Проте у 1944 році гітлерівці зруйнували кілька десятків кілометрів залізничного шляху. До сьогодні відтинок траси так і не відновили.
5. У Бучацькому районному краєзнавчому музеї можна побачити «доісторичний» фотоапарат. Дерев’яно-металевий прилад виготовлений у 1980 році. Говорять, ним досі можна знімкувати. Проте лише за умови наявності відповідної фотоплівки.
6. Бучач – найстрімкіше місто Тернопільщини. Вузенькі, звивисті вулички навіть переплюнули своїх «сестер» у Кременці та Чорткові! Левова частка бучацьких вулиць та вуличок розташовується під кутом у 50-60 градусів, а то й стрімкіше. Через специфічне розташування міста виправити цю «особливість» неможливо.
7. Бучач – одне з небагатьох міст України (якщо вірити реєстру, таких трохи більше сотні), назва яких не змінювалася з моменту створення. Так, вже у першій згадці, датованій 1260-м роком, чорним по білому написано «місто Бучач»!
8. Був час, коли місто належало двом державам одночасно: Речі Посполитій та Туреччині. Як розповідають деякі джерела, у 1672-му керманичі розділили Бучач по річці Стрипа. Так, одна частина підпорядковувалася полякам, інша – туркам. Підтвердження цьому можна знайти на старих картах, датованих 1670-1700-ми роками.
9. У Бучачі офіційно діяв «сухий закон». Зняли заборону лише у XVII столітті указом Стефана Александра Потоцького. Власне, саме тоді містяни вперше скуштували горілку. Принаймні, офіційно.
10. У Бучачі діяло найбільше казино в усій Україні. Щоправда, лише кілька років у 1910-х. Паралельно у місті були два готелі, кілька заїжджих дворів та ресторанів.
Як бачимо, Бучач – неймовірне місто з не менш неймовірною історією. Про це і не тільки читайте на Тернополісі згодом.
Христина СЛОТА
Читайте також:
10 цікавих фактів про Бережани
Коментувати
