На початку 1960-их до світового футболу стрімко увірвалася юна зірка португальського футболу Еусебіу.
Уже в 1962-ому 20-річний Еусебіу ледь вперше не виграв «Золотий м’яч», посівши в опитуванні «Франс Футболу» 2 місце. А у 1966-ому він повторив той свій результат, щоправда за рік до того він таки став лауреатом «Золотого м’яча» і першим вихідцем з Африки, який піднявся на таку висоту.
Еузебіу да Сілва Феррейра, більш відомий як просто Еусебіу, народився 25 січня 1942 року в Лоуренсу-Маркиш (тепер столиця Мозамбіку Мапуту). Став відомий своїми виступами за лісабонську «Бенфіку» і збірну Португалії. У складі «Бенфіки» зіграв 715 матчів (включаючи товариські) і забив 727 голів. За збірну Португалії зіграв 64 матчі і забив 41 гол.
Одинадцятиразовий чемпіон Португалії, п’ятиразовий володар Кубка Португалії, володар Кубка європейських чемпіонів сезону 1961/62, а також чемпіон Північноамериканської футбольної ліги.
У сезоні-1964/65 забив у складі «Бенфіки» 52 голи у 38-ми іграх, саме це фантастичне досягнення і відзначили фахівці «Франс Футбол» при визначенні володаря «Золотого м’яча». Еусебіу випередив італійця Факкетті й іспанця Луїса Суареса.
Кращий футболіст Португалії за період 1954-2003 років, дворазовий кращий футболіст Португалії і перший володар цього титулу. Семиразовий кращий бомбардир чемпіонату Португалії , триразовий кращий бомбардир Кубка європейських чемпіонів, дворазовий володар «Золотої бутси» (є першим її власником). Займає друге місце в списку кращих бомбардирів чемпіонату Португалії за всі часи.
Та напевно найпам’ятніше його досягнення — бронзова нагорода збірної Португалії на чемпіонаті світу 1966 року в Англії. Багато в чому ті медалі португальці (які ні до того, ні довгі роки після, навіть не виходили до фінальних частин великих форумів) здобули завдяки блискучій грі і бомбардирському хисту Еусебіу. У відбірковому турнірі він зіграв у всіх шести матчах і забив сім голів, включаючи вирішальні голи в ворота збірної Туреччини, збірної Чехословаччини і збірної Румунії.
У фінальному турнірі Еусебіу так само зіграв у всіх шести матчах і забив дев’ять голів, ставши кращим бомбардиром турніру. Він не відзначився лише в першому матчі зі збірною Угорщини, а далі забивав у кожній грі. У другому матчі зі збірною Болгарії Еусебіу вдалося забити один гол, а збірна Португалії виграла з рахунком 3:0. У третьому і останньому матчі групового етапу португальці обіграли діючих чемпіонів світу бразильців на чолі з Пеле і Жаірзіньо з рахунком 3:1, а сам Еусебіу відзначився двома голами.
У чвертьфіналі збірну Португалії чекала збірна КНДР, яка вибила з розіграшу дворазових чемпіонів світу італійців. До 25-ої хвилині матчу корейці сенсаційно вели з рахунком 3:0, але далі був бенефіс Еусебіу — він забив два голи з гри, а ще два рази заробив і сам же реалізував пенальті. Збірна Португалії виграла з рахунком 5:3 і пройшла до півфіналу, а наступного дня одна з англійських газет вийшла із заголовком: «Еусебіу — КНДР — 5:3».
У півфіналі португальців чекали господарі чемпіонату англійці. Матч, який став справжньою окрасою чемпіонату, англійці виграли з рахунком 2:1, завдяки двом голам Боббі Чарльтона, а португальців не врятував навіть єдиний гол Еусебіу з пенальті. У матчі за третє місце португальці обіграли збірну СРСР з рахунком 2:1 і стали бронзовими призерами чемпіонату, причому сам Еусебіу забив перший гол своєї збірної з пенальті. До речі, третє місце в Англії’66 так і залишається найвищим досягненням португальської команди.
Після закінчення кар’єри гравця Еусебіу не став віддалятися від футболу, деякий час він працював тренером різних молодіжних складів «Бенфіки», а одним із його вихованців є знаменитий півзахисник збірної Португалії Руй Кошта. Після тренерської діяльності Еусебіу переключився на адміністративну.
Після закінчення кар’єри гравця Еусебіу не втратив своєї популярності, зокрема колишній нападник збірної Польщі, бронзовий призер чемпіонату світу 1982 року Влодзімеж Смолярек назвав свого сина Еузебіуш, саме на честь легендарного форварда.
25 січня 1992 року на честь 50-річного ювілею Еусебіу біля стадіону «Бенфіки» «Ештадіу да Луж» був відкритий пам’ятник легендарному футболістові.
Еусебіу помер в ніч на 5 січня 2014 року на 72-ому році життя в результаті гострої серцевої недостатності. Португальська влада оголосила в країні триденний траур у зв’язку з його смертю. На всіх державних установах в країні були приспущені прапори. Були скасовані різні розважальні заходи, а телебаченню і радіомовних компаній рекомендували прибрати з ефірної сітки розважальні передачі.
Віддати останню шану футболістові прийшли десятки тисяч людей. Еусебіу був похований в той же день на кладовищі Луміар в Лісабоні.
Читайте також:
Легенди футболу: володар “Золотого м’яча” 1964 року Деніс Лоу
Коментувати