«Мені кажуть, що жити, підпалюючи свічку з двох сторін, не можна. Можливо, їм просто дісталася коротка свічка?» — ця цитата Джорджа Беста наче символізує все його життя.
Маючи просто фантастичний талант футболіста, часто пошиваючи суперника в дурнях, він так само фантастично його промотував. І при цьому таки став найкращим і отримав «Золотий м’яч». Справді — Бест!
Джордж Бест народився 22 травня 1946 р. у Белфасті (Північна Ірландія). Професійну кар’єру почав в англійському клубі «Манчестер Юнайтед». У віці 17 років Бест дебютував в «основі», а незабаром став одним з провідних гравців клубу. Виступав за команду протягом одинадцяти років, зігравши за цей час 470 матчів і забивши 179 м’ячів. Він був кращим бомбардиром «червоних дияволів» протягом п’яти сезонів, хоча виступав на позиції крайнього півзахисника, а також досі є кращим бомбардиром «Манчестер Юнайтед» серед півзахисників за всю історію.
Бест вважається одним з кращих дриблерів усіх часів, він мав високу стартову і дистанційну швидкості, відмінну координацію рухів і стійкість, що дозволяли йому обігравати відразу декількох суперників поспіль, а також поставленим ударом з обох ніг і розвиненим гольовим чуттям. У 1968 році в складі «Манчестер Юнайтед» Бест здобув Кубок європейських чемпіонів і був названий кращим футболістом року в Європі.
Про той фінальний матч він потім згадував: «У мене давно були мрії про такий гол — я оббігаю кіпера, падаю на коліна і знущально закочую сферу головою. Мені майже вдалося провернути таке в фінальному матчі з португальською «Бенфікою». Воротар «орлів» уже був обіграний і мені нічого не заважало. Але в останню мить я злякався, що у нашого тренера зупиниться серце». Того сезону Беста й нагородили «Золотим м’ячем».
У 1974 році 27-річний Бест несподівано залишив «Манчестер Юнайтед», після чого виступав за безліч різних клубів по всьому світу, а десять років потому, у віці 37 років, завершив футбольну кар’єру.
З 1964 до 1977 року Бест виступав за національну збірну Північної Ірландії, проте перманентно слабкий виступ команди у відбіркових матчах чемпіонатів Європи та світу позбавив його змоги зіграти на великих міжнародних турнірах.
Бест був популярний не тільки на футбольному полі, а й за його межами. Він став одним з перших медійних знаменитостей зі світу футболу, його називали «суперзіркою», секс-символом і плейбоєм, «іконою стилю», «п’ятим бітлом». У 2008 році журнал GQ включив Джорджа Беста в список 50 найстильніших людей за останні півстоліття.
Внаслідок величезної популярності, слави і грошей він вів екстравагантний і розгульний спосіб життя, що привело його до алкоголізму, проблемам на футбольному полі і поза ним. Після завершення кар’єри гравця працював футбольним експертом.
У 2002 році переніс пересадку печінки, а в 2005 році помер у віці 59 років від ускладнень, пов’язаних з алкоголізмом і прийомом імунодепресантів. Був двічі одружений, у першому шлюбі народився його єдиний син Калум.
Після його смерті, у 2006-ому році аеропорт Белфаста був названий на честь Джорджа Беста…
Читайте також:
Легенди футболу: володар «Золотого м’яча» 1967 року Флоріан Альберт
