У 1997 р. беззаперечно і безапеляційно володарем «Золотого м’яча» визнали бразильського нападника Роналдо.
Найближчих переслідувачів — автора голу у фінальному матчі Ліги Чемпіонів серба Предрага Міятовича і француза Зінедіна Зідана — «Зубастик»за балами випередив у понад три рази. Роналдо тоді ледь виповнився 21 рік, і настільки гучне визнання в такому, можна сказати, ніжному віці — явище абсолютно не поширене.
Однак у випадку з Роналдо це було виправдано. На той момент він був уже доволі титулованим футболістом — чемпіоном світу, бронзовим призером Олімпіади, володарем кубків кількох країн… А ще за рік до того ФІФА, проігнорувавши фінальну частину чемпіонату Європи, визнала саме Роналдо кращем гравцем світу («Золотий м’яч» тоді отримав, нагадаємо, Маттіас Заммер). У 1997-ому ФІФА знову визнала Роналдо кращим, але тепер її думка співпала і з колегією журналу «Франс Футбол».
Його називали “новим Пеле”
Роналдо Луїс Назаріу ді Ліма (таким є повне його ім’я) народився 22 вересня 1976 р. у бідному районі Ріо-де Жанейро. Уже з ранніх років проявляв талант бомбардира, а коли в 16 років підписав перший професійний контракт з «Крузейро», Бразилією пішли чутки про «нового Пеле». І з липня 1993-го до початку чемпіонату світу в червні 1994-го він забив за клуб понад 50 голів! До того ж він 22 рази (у 22-ох матчах) відзначився за юніорську збірну Бразилії. Не взяти такого вундеркінда на чемпіонат світу тренери просто не могли.
Так Роналду в 17 років потрапив до зіркової збірної Бразилії на чемпіонат світу в США, який бразильці у підсумку й виграли. А Роналдо провів ще одну паралель з Пеле — лише ці два гравці ставали чемпіонами світу в такому юному віці. На Мундіалі, щоправда, Роналдо не зіграв жодного матчу, адже витримати конкуренцію з блискучим і зіграним дуетом нападників Бебето-Ромаріо (плюс Віола — перший на заміну) було нереально.
Однак вже за два місяці про зірковий дебют Роналдо в голландському ПСВ говорила вся Європа. За два сезони (причому в другому проявилася травма коліна) в Нідерландах він забив 54 голи у 57-ми матчах (а ще виграв бронзову нагороду з олімпійською збірною на Іграх 1996 р.), а потім продовжив феєрити і в «Барселоні» — 47 голів у 49-ти матчах за сезон. Паралельно він виграє звання кращих бомбардирів чемпіонатів Голландії і Іспанії, а також Кубок кубків з «Барсою» (з переможним голом Роналдо в фіналі).
Не дивно, що в липні 1997-го «Інтер» «нашкрябує» фантастичні понад 30 млн. євро і купує Роналдо в «Барселони», і він вмить стає найдорожчим футболістом в історії футболу. У першому сезоні в Італії Роналдо забив 34 голи в 47-ми матчах, став кращим гравцем в Серії А, а «Інтер» ще й виграв Кубок УЄФА.
А далі пішли травми… Перший незрозумілий збій стався в фіналі чемпіонату світу 1998 р. Тоді бразильці несподівано крупно (0:3) програли французам, а Роналдо не був схожий на себе. Багато тоді говорили про емоційний збій гравця, шукали навіть амурний слід, забуваючи, що на той момент Роналдо виповнився тільки 21 рік. Роналдо таки став кращим футболістом чемпіонату, а в голосуванні за «Золотий м’яч» поступився чемпіону світу Зідану.
Наступні сезони Роналдо постійно турбували болі в коліні, він часто грав на уколах. Ситуація погіршувалася і врешті-решт сталася важка травма — 12 квітня 2000 р. у фіналі кубку Італії з «Лаціо» Роналдо залишив поле на ношах з гримасою болю, а лікарі діагностували перелом правого коліна. У 23 роки кар’єра бразильської «зірки» опинилася на межі завершення…
Тріумф на чемпіонаті світу
Він не грав практично два роки, а загалом три сезони в «Інтері» просто вилетіли з його біографії. Відновився нападник ближче до чемпіонату світу 2002 р. (перед тим лише в чотирьох матчах за «Інтер» вийшов на заміну, при цьому забив 4 голи), однак він ще мав довести свою необхідність національній збірній, адже там появилися нові гравці. Та на чемпіонаті Роналдо з першого матчу почав забивати і віддавати гольові передачі — уже після групового турніру на його рахунку було чотири голи.
Роналдо додавав від матчу до матчу, утворивши дуже сильну зв’язку з Рівалдо і Рональдіньо. В першому колі плей-офф він забив бельгійцям, а бразильці перемогли 2:0. Потім була перемога над англійцями у чвертьфіналі, і блискучий гол Роналдо в оточенні трьох захисників туркам у півфіналі. Нарешті фінал і дубль у ворота німців — 2:0 і Бразилія знову чемпіон світу!
Роналдо ж знову стає кращим гравцем Мундіалю, переходить до складу мадридського «Реалу», а наприкінці року отримує другий «Золотий м’яч».
За мадридський клуб Роналдо грав протягом п’яти сезонів і забив 118 голів. Двічі «Реал» вигравав чемпіонат Іспанії, а ще з Роналдо в складі здобув Міжконтинентальний кубок і Суперкубок Європи. Перші сезони в Мадриді були дуже вдалими для Роналдо, він навіть знову виграв першість бомбардирів чемпіонату Іспанії, але далі травми знову далися взнаки. «Зубастик» чимало пропускав, а у сезоні 2006/07 рр. зіграв лише у 13-ти матчах й забив 4 голи, отож, по ходу того сезону перейшов до «Мілану».
У 2006-ому Роналдо поїхав на свій четвертий Мундіаль, однак у Німеччині бразильці не були такми яскравими. Роналдо забив кілька голів, але у чвертьфіналі «пентакампеони» вилетіли від французів. Не все виходило й у «Мілані» — «Зубастика» знову мучили травми, а у середині другого сезону за «Мілан» він порвав зв’язки лівого коліна. На той момент бразильському нападнику було 30 років, і знову замаячила перспектива дострокового завершення кар’єри.
Роналдо довго відновлювався, у липні 2008 р. «Мілан» відмовився продовжувати з ним контракт, однак нападник таки залікував коліно, і на свій 32-ий день народження провів перше після довгої перерви тренування з м’ячем.
Він підписав контракт з «Корінтіансом», але вже грав не так яскраво. До того ж стрімко набирав вагу, за що уболівальники клубу навіть підсміювалися над нападником. До того ж, в одному з матчів нападник невдало впав і зламав руку. Після цього він оголосив про завершення кар’єри і в червні 2011 р. відбувся прощальний матч Роналдо.
Після завершення кар’єри він був футбольним агентом, очолював оргкомітет з підготовки чемпіонату світу 2014 р., а також працював спортивним коментатором. Восени 2018 р. він за 30 млн. євро купив 51% акцій клуба «Вальядолід» і став його президентом.
Протягом кар’єри Роналдо зустрічався з багатьма моделями. У нього четверо дітей, і в грудні 2010 р. йому навіть зробили операцію з вазектомії, адже футболіст вирішив «закрити фабрику з виробництва дітей».
Читайте також:
Легенди футболу: володар “Золотого м’яча” 1996 року Маттіас Заммер
Коментувати