У фіналі другого чемпіонату Європи збірна Іспанії перемогла збірну СРСР з рахунком 2:1.
Господар – Іспанія;
Чемпіон – Іспанія;
Фіналіст – СРСР;
Бомбардири – Бене, Новак (Угорщина), Переда (Іспанія) – по 2 голи.
Напередодні
Другий Кубок європейських націй був значно більш представницький, ніж перший. З усіх 32-ох футбольних федерацій, яких об’єднував УЄФА, відмовилися від участі лише фіни, шотландці і «західні німці». Фінляндія і Шотландія не знайшли «вікон» для своїх збірних у щільному внутрішньому календарі, а у ФРН восени 1963-го стартувала перша Бундесліга, отож, «західним німцям» це змагання було значно важливішим від поки незрозумілого Євро.
Нагадаємо, що чемпіонами світу на той момент були бразильці, які за два роки перед тим вдруге виграли Мундіаль. Тоді до півфіналу дісталися дві європейські команди — Чехословаччина грала у фіналі, а Югославія обмежилася матчем за 3-тє місце. Цікаво, що на Євро’64 обидві команди вибули ще на ранніх стадіях.
Відбір
Відбірковий турнір знову проводився по системі з вибуванням (плей-офф), але цього разу довелося провести три кола. Збірна СРСР, як переможець попереднього турніру, була звільнена від стадії 1/16 фіналу. Без боротьби також до 1/8 фіналу пройшла команда Албанії, але з іншої причини. Їй випало грати з греками, але еліни не мали дипломатичних стосунків з албанцями і вимагали іншого суперника. Справа затягнулася, і у підсумку греки знялися з турніру.
Відбірковий турнір не мав чіткого календаря і, якщо, наприклад, Ірландія і Ісландія зіграли матчі 1/16 фіналу 12 серпня і 2 вересня 1962-го року, то Англія з Францією — 3 жовтня 1962-го і 27 лютого 1963-го. До речі, це протистояння мало, як тепер модно казати, найяскравішу вивіску першого раунду і завершилося перемогою французів – 1:1 на виїзді і 5:2 вдома. А до несподіванок стадії 1/16 фіналу можна віднести виліт фіналістів чемпіонату світу чехословаків від непоступливих «східних німців»: НДР – Чехословаччина – 2:1, 1:1.
А головною сенсацією подальшого відбору стала збірна Люксембургу. Команда карликової держави спочатку обіграла голландців (!) – 1:1, 2:1. А у чвертьфіналі ледь не вибила Данію (знадобився третій матч): Люксембург – Данія – 3:3, 2:2, 0:1.
Дуже важка сітка дісталася збірній СРСР. у 1/8 фіналу радянські футболісти пройшли італійців (2:0 вдома і 1:1 на виїзді), а у чвертьфіналі шведів (вони в попередньому раунді вибили потужних югославів) – 1:1, 3:1.
У іншому чвертьфіналі вибула ще одна команда фаворитів – французи програли угорцям – 1:3, 1:2. А ось іспанці «винесли» збірну Ірландії – 5:1, 2:0. Таким чином, до фінальної частини, яку тепер приймала Іспанія, вийшли господарі, а також команди Угорщини, Данії і СРСР.
Фінальна частина
У першому півфіналі, який приймав «Сантьяго Бернабеу» в Мадриді, іспанці перемогли угорців – 2:1, забивши другий гол у додатковий час, на 112-ій хвилині. Того ж дня збірна СРСР, на «Камп Ноу» в Барселоні, розгромила Данію – 3:0.
Треба сказати, що відвідуваність фінального раунду була далека від ідеалу. На півфіналах сумарно побувало трішки більше 60 тисяч глядачів, а гру за третє місце, в якій Угорщина в додатковий час «дотисла» Данію – 3:1, подивилися аж… 3869 людей.
На фінал у Мадриді, щоправда, зібралося майже 80 тисяч фанатів, які палко підтримували іспанців. Рахунок відкрив один з кращих бомбардирів фінальної частини Хесус Марія Переда на 6-ій хвилині, однак вже за 2 хвилини Хусаїнов зрівняв результат.
І коли, видавалося, що матч йде до чергового на турнірі додаткового часу, помилився радянський захисник Шустіков, який махнув повз м’яч. А Марселіно ніби чекав цієї помилки, ударом головою принісши іспанцям перший Кубок Європи. До речі, повторити цей успіх іспанці зможуть лише через 44 роки…
А ось поразку збірної СРСР заполітизували. У Москві вирішили, що програвати Іспанії, на чолі якої стоїть диктатор Франко, ганебно навіть у фіналі. Отож, тренера збірної Костянтина Бєскова навіть зняли з посади…
Фінал:
Іспанія – СРСР – 2:1 (д.ч.).
Голи: Переда, 6 (1:0), Хусаїнов, 8 (1:1), Марселіно, 84 (2:1).
Іспанія: Ірибар, Рівілья, Олівел’я (к), Соко, Кальєха, Фусте, Суарес, Переда, Амансіо, Марселіно Мартінес, Лапетра.
СРСР: Яшин, Мудрик, Шустіков, Шестернєв, Анічкин, А.Корнєєв, Воронін, Численко, В.Іванов (к), Понєдєльник, Хусаїнов.
Читайте також:
На шляху до Євро’2021: перший чемпіонат Європи — 1960 рік
Коментувати