“Золотий м’яч” – найпрестижніша індивідуальна футбольна нагорода, якою щороку відзначають кращого гравця Європи.
Заснована ця відзнака популярним французьким тижневиком “Франс Футбол” у 1956 році.
“Золотий м’яч” – це своєрідний футбольний “Оскар” і у серії публікацій ми розкажемо Вам про усіх його володарів.
Отож, починаємо. Сер Стенлі Метьюз – легендарний англійський футболіст, перший володар “Золотого м’яча”.
Народився Стенлі Метьюз 1 лютого 1915 року. Футбольну кар’єру розпочав дуже рано – у віці 17 років він уже пробився до основного складу “Сток Сіті” і швидко став улюбленцем місцевих вболівальників. А у 19 років отримав запрошення у збірну Англії, зігравши свій дебютний матч проти команди Уельсу.
У 1938 році Метьюз отримав запрошення перейти у “Блекпул”, але близько трьох тисяч фанатів “Сток Сіті” вийшли на акцію протесту і футболіст вирішив все ж таки надалі залишитися у рідній команді.
Друга світова війна перервала кар’єру футболіста у віці від 24 до 30 років. Стенлі вступив до лав Королівських Військово-повітряних сил. За час служби в армії він все ж зумів провести близько 30 неофіційних поєдинків за регіональні клуби. Також у цей період зіграв один матч за збірну.
А після завершення війни розпочався другий етап кар’єри футболіста, який, незважаючи на уже поважний вік, виявився іще більш успішним за попередній.
У 1947 році “Сток Сіті” таки відпускає Метьюза у “Блекпул”. Напевно власники клубу розраховували, що після майже восьмирічної перерви 32-річний футболіст уже не зможе відновити свої попередні кондиції, але помилилися.
У “Блекпулі” зірка Стенлі Метьюза засяяла по-новому. У нападі Метьюз створив потужний дует спільно з центральним форвардом Стеном Мортенсеном. Метьюз завдяки своїй швидкості та техніці проходив по флангу і віддавав передачу у центр на партнера по команді, який мав наносити завершальний удар.
Фінал Кубка Англії 1953 року, у якому “Блекпул” переміг “Болтон Уондерерс” з рахунком 4:3 був названий іменем Стенлі Метьюза, хоча хет-триком у цьому матчі відзначився саме Мортенсен.
А у 1956 році Стенлі Метьюз став першим володарем “Золотого м’яча” – за результатами опитування тижневика “Франс Футбол” саме його було визнано кращим футболістом Європи. До речі, на той час Метьюзу уже виповнився 41 рік. У такому віці здобувати Золотий м’яч більше не вдавалося нікому.
Втім це не єдиний віковий рекорд Стенлі Метьюза. У віці 46 років він покинув “Блекпул” і повернувся назад у “Сток Сіті”, де іще провів майже чотири сезони. Футбольну кар’єру завершив у 50 років.
Ще один віковий рекорд Стенлі Метьюза – це тривалість виступів за збірну Англії – із 1934 по 1954 р., що становить майже 23 роки.
Секрет такого успіху полягав у тому, що Метьюз, на відміну від багатьох футболістів того часу, постійно здійснював тренувальні пробіжки, слідкуючи за своєю фізичною формою та за своєю вагою. Він відмовився від шкідливих звичок, таких як алкоголь і тютюнопаління, а також дуже ретельно ставився до підбору екіпіровки.
Вболівальники називали Стенлі Метьюза чарівником дриблінгу. Стиль його гри – хороша техніка ведення м’яча плюс висока швидкість, а далі довгі і точні передачі з флангу у центр штрафного майданчика. На той час м’ячі були відчутно важчими ніж зараз, тому довгі флангові передачі було виконувати досить складно і вдавалися вони далеко не всім. Окрім цього Метьюз добре грав головою та лівою ногою.
“Чарівник дриблінгу” Метьюз також запам’ятався вболівальникам своєю джентльменською поведінкою – провівши понад 700 матчів за свою кар’єру, він не отримав жодного попередження.
Помер Стенлі Метьюз 23 лютого 2000 р. у віці 85 років. Щоб провести легендарного футболіста в останню путь на вулиці Сток-он-Трента вийшли понад 100 тисяч людей.
Підготував Олег КУРИЛО
Читайте також:
20 цікавих фактів про футбол
