Кубок Жуля Ріме і Кубок світу ФІФА – два трофеї для чемпіонів світу з футболу

Кубок Жуля Ріме і Кубок світу ФІФА це два абсолютно різних за зовнішнім виглядом спортивні трофеї, які мають спільне призначення – нагородження чемпіонів світу з футболу.

Кубок Жуля Ріме – його вигляд та історія створення

Кубок Жуля Ріме (Кубок Ніки)
Кубок Жуля Ріме (Кубок Ніки)

Кубок Жуля Ріме – це перший трофей Чемпіонату світу з футболу. Спочатку він називався просто “Перемога” (Вікторія, Ніка). Часто його ще називали Кубок Ніки.
У 1946 році цей кубок був перейменований на честь Жуля Ріме – третього президента ФІФА, який і заснував Чемпіонат світу з футболу.

Кубок Ніки було створено у 1929 році французьким скульптором Абелем Лафлером.
У 1930 році відбулося перше вручення Кубка Ніки на першому чемпіонаті світу, що проходив в Уругваї. Володарем трофею стали господарі турніру – збірна Уругваю.

Кубок виглядав як восьмигранна чаша, яку тримала крилата жіноча фігура (богиня Ніка, давньогрецька богиня перемоги). Спортивний трофей був виготовлений у витонченому античному стилі. Основу кубка становило позолочене срібло на основі з лазуриту. Вага – близько 3,8 кг. Висота – 35 см.

За правилом ФІФА, Кубок Ніки – перехідний трофей, але команда, яка першою три рази виграє Чемпіонат світу, отримує його у вічне володіння.

Полювання нацистів на Кубок Ніки

Кубок Жуля Ріме тричі намагалися викрасти і з третьої спроби це таки вдалося зробити. Наразі оригінал трофею остаточно втрачений і у Бразилії зберігається лише його копія.

Під час Другої світової війни німецькі нацисти намагалися заволодіти Кубком Ніки та влаштували полювання за цим трофеєм.

Усі ювелірні цінності, які перебували на окупованих рейхом територіях, підлягали конфіскації. Німці знали, що Кубок Ніки має бути десь на окупованих ними на територіях або на територіях союзників, тому влаштували полювання за цим трофеєм.

У 1938 році Чемпіонат світу з футболу виграла збірна Італії, відповідно спортивний трофей зберігався в Італії до проведення наступного турніру.

Коли почалася війна, Кубок перебував на збереженні у банку в Римі. Згодом італійський футбольний функціонер Отторіно Барассі таємно вивіз кубок з банку та переховував його вдома під ліжком у коробці з-під взуття.

У пошуках трофею німці навідалися у римський банк, але було вже запізно. Потім вони шукали кубок в інших місцях і в тому числі прийшли з обшуком до помешкання Барассі.

Кажуть, що хату перевернули догори дригом, але Кубка так і не знайшли. Один з нацистів навіть тримав у руках коробку з під взуття, але дивом не відкрив її, оскільки подумав, що там можуть бути капці і ніщо інше.

Отторіно Барассі зумів врятувати Кубок Жуля Ріме під час Другої світової війни і у 1950 році він особисто завіз трофей до Бразилії, де проводився перший повоєнний чемпіонат світу з футболу.

Барассі також активно консультував бразильців з приводу організації проведення Мундіалю, оскільки уже мав відповідний досвід, адже він у 1934 році був одним з організаторів проведення Чемпіонату світу в Італії.

Крадіжка кубка у Лондоні

Кубок Жуля Ріме після крадіжки у Лондоні
Поліцейські демонструють знайдений Кубок Жуля Ріме

У 1966 році Чемпіонат світу проводився в Англії. За чотири місяці до початку турніру Кубок Жуля Ріме було викрадено.

У березні 1966-го у Лондоні проводилася виставка марок, на якій також було представлено головний футбольний трофей.

Незважаючи на присутність кількох охоронців зловмисники зуміли викрасти кубок. Для скоєння злочину вони обрали момент, коли в іншій частині будівлі проводилася церковна служба. Зловмисники зламали задній засув дверей будівлі, зняли навісний замок і з тильної сторони вітрини забрали цінну статуетку, не забравши при цьому дорожезні поштові марки.

Через тиждень після вчинення крадіжки трофей було випадково знайдено у лондонському парку. Собачка на кличку Піклз під кущем виявила згорток старих газет – в середині згортка знаходився неушкоджений футбольний кубок.

Трофей було повернуто. Собака Піклз миттєво стала світовою знаменитістю, а її власник отримав грошову премію у розмірі 5000 фунтів.

Злочин тривалий час вважався нерозкритим. І тільки у 2018 році стало відомо, що двоє лондонських гангстерів викрали кубок аби трохи підзаробити. Втім, згодом вони зрозуміли, що непомітно продати такий цінний трофей не вдасться, тому викинули його в парку.

Викрадення кубка в Бразилії

У 1970 році збірна Бразилії втретє виграла Чемпіонат світу з футболу і, відповідно до правила ФІФА, отримала Кубок Жуля Ріме у вічне володіння.

Трофей зберігався в офісі Бразильської конфедерації футболу в Ріо-де-Жанейро. 19 грудня 1983 року зловмисники безповоротно викрали Кубок Ніки.

Трофей знаходився у сталевій шафі з куленепробивним склом. Здавалося б, що дістати його звідти неможливо. Але зловмисники помітили, що скляна рама прикріплена до стіни звичайною дерев’яною рейкою товщиною близько 2 см.

Злочинці зв’язали єдиного нічного охоронця штаб-квартири та за допомогою ломика легко віджали дерев’яну рейку, розібрали конструкцію та витягли Кубок.

Згодом бразильська поліція затримала чотирьох підозрюваних, але повернути трофей так і не вдалося. Вважається, що зловмисники переплавили кубок на дорогоцінні злитки та перепродали їх. Тобто оригінал Кубка Жуля Ріме безповоротно втрачено.

Після втрати кубка бразильці виготовили собі копію футбольного трофею і зараз зберігають її у себе. Від оригіналу ця копія відрізняється тим, що до неї бразильці додали 1,8 кг золота.

Кубок світу ФІФА

Кубок світу ФІФА
Кубок світу ФІФА

У 1971 році було створено новий футбольний трофей – Кубок світу ФІФА. Автор скульптури – італійський митець Сільвіо Гаццаніга.

Кубок світу ФІФА – це композиція з двох людських фігур, які тримають Земну кулю на піднятих руках. Трофей виконаний у динамічного модерновому стилі з акцентом на глобальність.

Для виготовлення кубка було використано 18-каратне золото з основою з малахіту.

Висота кубка – 36,8 см, вага – 6,175 кг. Тобто Кубок світу ФІФА майже вдвічі важчий за Кубок Жуля Ріме.

Кубок світу ФІФА вперше використаний для нагородження у 1974 році. Тоді його здобула збірна Німеччини.

Згідно з новим правилом, Кубок світу ФІФА є власністю ФІФА і ніколи не передається жодній країні назавжди, незалежно від кількості її перемог. Чемпіони отримують лише позолочену копію, а оригінал повертається до штаб-квартири ФІФА у Цюриху.

Читайте також –
Чемпіонат світу з футболу 1950 року: як це було

Read Previous

Тернополяни пропонують створити нове сучасне місто у вигляді укриттів-паркінгів

Read Next

У Тернополі, Кременці та Вишнівці підтопило вулиці та житлові будинки

Most Popular