З розвитком цивілізації люди почали помічати і навчилися розпізнавати характерні астрономічні явища, що стало основою для створення перших календарів.
Вам цікаво, звідки взявся календар? Нижче ви знайдете відповідь на це питання, а також зможете собі роздрукувати настінний календар на 2025 рік.
Звідки взявся календар?
Ще ранні люди помітили певну закономірність у життєвих циклах рослин і тварин і зрозуміли, що час рухається по колу. Саме ці спостереження стали основою для вимірювання плину часу.
Послідовні явища дня і ночі, які утворюють день, спостерігалися завжди. Але механізм, яким вони керують, був помічений лише тоді, коли зрозуміли, що Земля — це куля, що обертається навколо власної осі.
Коли зрозуміли, звідки взялися дні і ночі, дні стали об’єднувати в тижні, а тижні – в місяці. Зміна часу супроводжувалася характерними природними явищами. Все почало складатися в єдине ціле. Тоді були створені сонячний та місячний календарі.
Яким був перший календар?
Практично кожна цивілізація в кожному куточку світу вимірювала час по-своєму, але творцями першого календаря вважаються жителі Вавилонії. Вавилонці перейняли від шумерів усі свої найбільші досягнення, включаючи писемність, математику та астрономію.
Завдяки цьому вони отримали знання та навички, які дозволили їм записувати та аналізувати явища, що відбуваються протягом більш тривалого періоду часу, і це стало основою для планування в багатьох сферах життя, не лише релігійних ритуалів та культивування, але й військових операцій.
Вавилоняни створили свій календар під час правління Хаммурапі, найвідомішого царя Першої династії, який правив з 1792 по 1750 рік до нашої ери. Ця система відліку часу спочатку базувалася на спостереженнях за Місяцем і дозволяла визначити 28-денний місяць.
Через деякий час вавилоняни помітили, що прийнята ними система не є ідеальною. 28-денні місяці становили 336-денний рік, тому в наступні роки стали помітні розбіжності між окремими місяцями та сезонами.
Щоб виправити цю незручність, місячний місяць було продовжено до 29 днів. Інша поправка передбачала продовження кожного непарного місяця до 30 днів. Однак це все одно не вирішило проблеми.Наступною зміною було додавання 13-го місяця (30 днів) з інтервалом у 3 роки.
Поділ року на 12 місяців діяв уже в Месопотамії, і їх запровадження було пов’язане зі спостереженнями за Місяцем і явищами, які циклічно відбувалися в природі. Як і новий день, кожен наступний місяць у вавилонському календарі починався ввечері, коли Місяць входив у фазу молодика.
Назви днів і місяців
Якщо поділ на місяці ввели вавилонці, то їхніми сучасними назвами ми зобов’язані іншій стародавній цивілізації – римлянам. Римський рік спочатку мав 10 місяців (рік Ромула) і починався в березні. Згодом було додано ще два місяці. У 45 році до н. е. Юлій Цезар ввів систему поділу часу, названу на його честь Юліанським календарем. Ця система поділяла рік на 365 днів і вводила один додатковий день кожні 4 роки. Він використовувався по всій Європі протягом тривалого часу і все ще використовується в деяких православних церквах сьогодні.
Юліанський календар запізнювався на 1 день кожні 128 років. Григоріанський календар суттєво не відрізняється від юліанського. Виправлення обмежуються методикою обчислення високосних років і частковим усуненням різниці, яка утворилася після введення останніх.
У романських і германських мовах назви місяців походять безпосередньо з римської традиції. В Україні назва місяців має інше походження – це відсилає до слов’янської традиції та спостережень за явищами, що циклічно відбуваються у світі природи. Наприклад, лютий означає “суворий”, назва четвертого місяця відноситься до квітів, назва восьмого місяця походить від серпів, якими косили зерно.
Наслідки винаходу календаря
Календарі, в аналоговому або електронному вигляді, супроводжують нас щодня, але найчастіше ми не замислюємося про важливість цього винаходу. У давні часи календар буквально визначав ритм життя, встановлюючи час сівби та збору врожаю, дати релігійних церемоній, час ведення воєн і припинення вогню. Нарешті, вони визначали дні збору податків і повернення боргів.
Сьогодні, незважаючи на те, що прогрес цивілізації стрімко йде вперед і не має наміру сповільнюватися, наше життя продовжується в ритмі, який диктує календар. Робота у сільському господарстві все ще підпорядкована сезонам. Послідовники всіх світових релігій мають свої святі дні, позначені в календарі.
Як і раніше, сьогодні календар визначає терміни фінансових розрахунків. В індивідуальному контексті це дозволяє нам визначити план дня, місяця і, нарешті, року, таким чином вводячи порядок і гармонію в наше життя.
Коментувати