Не ставом єдиним та Старим замком славиться Тернопіль. Майже кожен метр Файного розповідає свою історію, легенди, повір’я. Тому сьогодні від озера мандруємо в напрямку центру.
Похід починається від знаного вже Тернопільського замку. Стаємо спиною до величної споруди, йдемо прямо, не забуваючи оглядатися сторонами, коли переходимо дорогу.
Буквально за кілька метрів справа постане пам’ятник Данилові Галицькому (Майдан Волі). Монументальне мистецтво місцевого значення вражає величчю. Князя автори (скульптори – Борис Рудий, Богдан Рудий, архітектор – Олександр Міщук) зобразили на коні з мечем в правій руці та великим щитом – у лівій. Офіційне відкриття постаменту – 5 жовтня 2002 року.
До слова, на Майдані Волі облаштовані вертикальні клумби. Милуватися рукотворною красою можна з десятка лавочок, розміщених довкола.
У кількох метрах звідси розташована одна з найвеличніших сакральних споруд міста – тернопільська катедра. Або – Архикатедральний Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ.
Католицький храм на замовлення гетьмана Юзефа Потоцького під керівництвом архітектора Авґуста Мощинського та скульптора Себастьяна Фесінґера будували у стилі бароко впродовж 1749-1779 років. Художником був Станіслав Строїнський. У свій час храм належав єзуїтам та домініканцям.
На превеликий жаль, 1944 року під час жорстоких боїв катедру майже вщент зруйнували. Ще кілька років після війни споруду використовували як склад.
Лише 1957 року архикатедральний собор відбудували, проте не почали використовувати за призначенням. Так, впродовж 1978-1989-х тут облаштували Тернопільську картинну галерею. Лише 1989-го храм передали Українській греко-католицькій церкві та надали споруді статус собору й пам’ятки національного значення.
Сьогодні в катедрі щоденно проводяться богослужіння. Окрім цього гостей та жителів міста запрошують на екскурсії. Родзинками є дзвіниця зі старовинним годинником, який ледь не на весь цент «б’є» час, та підземелля. Вартість екскурсії – орієнтовно 80-100 грн.
Одразу ж біля катедри (якщо дивитися на собор – справа) розташована місцева Алея зірок, відкрита ще 28 серпня 2011 року. Автором знаменитої на все місто бронзової зірки став відомий місцевий скульптор Дмитро Пилип’як.
Алею періодично вкрашають нові імена. Так, станом на липень 2020-го їх уже 18.
До слова, останнє оновлення відбулося аж у 2017-му.
На тій ж таки вулиці Гетьмана Сагайдачного, у кількох метрах від останньої зірки, розташована Картинна галерея Тернопільської обласної організації НСХУ.
Тут представлені роботи понад п’ятдесяти митців краю різних видів творчості. У галереї можна побачити живопис, графіку, скульптуру, театральний дизайн тощо. Вартість квитків напряму залежить від виставки. В середньому – 50 гривень і вище.
До слова, на Сагайдачного збираються ледь не усі вуличні музиканти як Файного, так й інших міст. Із першим теплом виконавці збирають різнобарвними акордами сотні слухачів. Платити за концерти не обов’язково, проте дякувати митцям бажано.
Христина Слота,
фото, відео з відкритих джерел
Читайте також:
Прогулянка набережною Тернопільського ставу (15 ФОТО)
Коментувати