У 1971-ому видатний голландський футболіст Йоган Кройф виграв свій перший «Золотий м’яч».
А невдовзі він став першим в історії триразовим володарем цього трофею, коли здобув його ще й у 1973-ому та 1974-ому роках. Причому усі три рази Йоган вигравав приз за явної переваги, настільки вражена була футбольна спільнота його талантом.
Він народився 25 квітня 1947 року в Амстердамі, і з дитинства весь вільний час проводив на базі місцевого «Аякса», адже мама була техпрацівницею при клубі. Уже в 16 років дебютував за основний склад, а з приходом до тренерського керма Рінуса Міхелса, став основоположним гравцем «Аякса».
Рінус Міхелс запровадив революційні ідеї та змінив ігрову схему, зробивши ставку на універсалізм й фізичну форму гравців. Ця модель отримала назву «тотальний футбол», і завдяки їй «Аякс» швидко вибрався з підвалин турнірної таблиці, й тричі поспіль виграв чемпіонат Голландії. У сезоні 1967/68 рр. молодий Кройф просто нестримний, він забиває 33 голи, але ще більш вражаючий загальний результат атаки «Аякса» — 122 голи за сезон.
Наступного сезону Кройф повторює результативність, а «Аякс» виходить на нову висоту — Кубок чемпіонів. Молода голландська команда проходить суперника за суперником, у півфіналі вибиває «Бенфіку» з Еусебіо в складі, й лише у фіналі її зупиняє майстровитіший «Мілан».
Та це лише початок історії — у 1971-73 рр. «тотальний футбол» Міхелса домінує в Європі, «Аякс» тричі виграє Кубок чемпіонів. А в 1974-ому Голландія їде на чемпіонат світу, де програє німцям лише в фіналі. Досі не вщухають суперечки, чи справедливою була та поразка, але що відбулося, те відбулося. Проте, щодо кращого гравця Європи особливих суперечок немає — три «Золотих м’яча» у Кройфа, який не лише багато забиває, а й загалом веде гру команди.
Мало б бути й чотири, адже у 1972 році Кройф знову на висоті — «Аякс» виграє чемпіонат, Кубок чемпіонів і Міжконтинентальний кубок, Йоган забиває в Голландії 25 голів, а у фіналі найпрестижнішого клубного турніру кладе дубль у ворота «Інтера» — 2:0. Однак журі визначає кращим німця Франца Бекенбауера, відзначаючи його гру на переможному для ФРН чемпіонаті Європи. Протистояння Кройфа і Бекенбауера стає наче символом змагання атакувального і захисного футболу — боротьби тактик і навіть філософій.
До позитивних ігрових рис Йогана, окрім супершвидкості, дриблінгу і високої результативності, відносили ще унікальне бачення поля. Він видавав передачі на партнерів якнайзручніше саме для них і у найважливіший момент, після чого їм залишалося влучно завершити атку…
Між тим, на чемпіонаті світу 1974 року Йоган Кройф грав проти Бекенбауера вже в статусі гравця каталонської «Барселони», куди він перейшов у жовтні 1973-го за рекордні 2 мільйони доларів. За винятком першого сезону, коли він забив 24 голи у 38-ми матчах, 5 сезонів у Каталонії були не такими яскравими — результативність сильно впала, а з трофеїв відзначимо чемпіонство (все у тому ж першому сезоні) і кубок у 1978-ому. А усього за «Барселону» Кройф зіграв 227 матчів, забивши у них 86 голів.
Він сам усвідомлював, що вже грає не так ефективно (до того ж наклалися фінансові проблеми через невдалі інвестиції), і вирішив навіть пропустити чемпіонат світу 1978 року, де голландці здобули срібні нагороди.
У 1979-ому Кройф вже хотів завершувати кар’єру, але вирішив поправити фінансовий стан, вирушивши до США. Однак там все склалося не дуже вдало з контрактами — погравши за клуби з Лос-Анжелеса і Вашингтона, «летючий голландець», транзитом через іспанський «Леванте», повернувся до Голландії.
У рідній країні 34-річний Кройф розтягнув кар’єру ще на три роки — два роки грав за «Аякс», а потім ще й допоміг «Феєнорду». У сезоні 1983/84 рр. він зіграв за ротердамський клуб 33 поєдинки і забив 11 голів, а «Феєнорд» виграв золотий дубль (чемпіонство і кубок). Кройф усе ще демонстрував високий клас гри, однак вирішив завершити ігрову кар’єру.
А далі була кар’єра тренера, в якій також вистачало успіхів. Він виграв два чемпіонства з «Аяксом» і кубок кубків 1987-го. А потім чотири «золота» з «Барселоною», ще один кубок кубків, і, наче вишенька на торті, Кубок чемпіонів-1992, з вирішальним голом голландця Кумана у фіналі.
Та, на жаль, подальшу кар’єру довелося припинити через хворе серце після надмірного паління протягом практично всього життя. Та після складної операції на серці проблеми зі здоров’ям у Кройфа не припинилися, а у 2015-ому у нього діагностували рак легенів. Хіміотерапія лише відклала трагічний вирок, і у березні 2016-го видатного футболіста Йогана Кройфа не стало.
Читайте також:
Легенди футболу — володар «Золотого м’яча» 1970 року Герд Мюллер
Коментувати
