Ліга Жупіле: хто є хто у чемпіонаті Бельгії з футболу

Бельгійський чемпіонат – один з найстаріших в Європі, і бере свій початок з 1895-го року.

Нині бельгійські клуби є міцними середнячками на континенті, а, наприклад, у 1979-ому році бельгійська асоціація футболу посідала третє (!) місце в таблиці коефіцієнтів УЄФА. Саме на той період припадає найбільше досягнень бельгійського клубного футболу. А ще «Ліга Жупіле» (комерційна назва бельгійської першості) є найбільш українізованою у Центральній Європі. Та про все за порядком.

Історія

Першим чемпіоном Бельгії став Льєж. Загалом цей клуб п’ять разів вигравав чемпіонат і три з них – у ХІХ столітті. А рекордсменом Бельгії за чемпіонськими титулами (і це один з найкращих результатів у Європі) є Андерлехт – 34 комплекти золотих медалей. Загалом цей клуб був у призерах 65 разів! Причому вперше Андерлехт став чемпіоном у 1947-ому, а попереднього разу – у 2017-ому.

Другий результат – 17 титулів – у Брюгге: з 1920-го до 2021-го. Цей клуб є також діючим чемпіоном.

На третьому місці Юніон із передмістя столиці Сен-Жиля – 11 титулів. Хоча востаннє цей клуб вигравав чемпіонат у 1935-ому, а був у призерах – у 1956-ому. Однак цьогоріч Юніон несподівано знову лідирує в першості з доволі комфортним відривом.

Десять чемпіонств у Стандарта, 7 – у Беерсхота, 6 – у Расинга, по 5 – у Льєжа і Даринга. Чотири рази чемпіонат Бельгії вигравали: Антверпен, Мехелен, Льєрс і Генк. Відзначимо, що Генк став чемпіоном у 2019-ому не без безпосередньої допомоги нашого Руслана Маліновського – одного з кращих гравців того чемпіонату. Решта клубів мають менше титулів.

Сучасність

У нинішньому, 119-ому, сезоні чемпіонату Бельгії грають 18 команд. Спочатку вони розігрують першість у два кола, тобто кожен клуб має зіграти з кожним двічі (вдома і на виїзді), а загалом – по 34 матчі. Система нарахування очків стандартна — за перемогу 3 пункти, за нічию — 1, за поразку — 0. Однак переможець цього регулярного чемпіонату лише забезпечує собі місце в плей-офф І. Як і три інших команди, що фінішували на 2-4 місцях. Команди, які посіли місця з 5 до 8-го грають у плей-офф ІІ.

У плей-офф І команди розігрують чемпіонство і путівки до єврокубків. Для цього очки, які команди набрали в регулярному сезоні, ділять на два. Після цього учасники вищого квартету плей-офф проводять між собою ще один турнір у два кола (грають по 6 матчів). Чемпіон виходить до Ліги Чемпіонів напряму, срібний призер – до кваліфікації Ліги Чемпіонів, решта дві команди – до інших єврокубків (залежить від того, хто виграв кубок країни). Учасники плей-офф ІІ за схожою формулою розігрують 5 місце, а з ним ще одну путівку до єврокубків.

Нині, після 23 турів, лідирує Юніон. Дев’ять очків програє йому Брюгге, 10 – Антверпен, 11 – Андерлехт.

Єврокубки

Клуби з Бельгії поки не вигравали Кубок чемпіонів. Найближче до нього був Брюгге, який у 1978-ому грав у фіналі: у важкій сітці пройшов тоді Атлетико і Ювентус, але у вирішальному матчі поступився Ліверпулю 0:1. Двічі до півфінальної стадії доходив Андерлехт, одного разу – Стандарт із Льєжа.

Тричі бельгійці вигравали Кубок кубків – Андерлехт у 1976 і 1978 (до речі, у 1977-ому був у фіналі), а Мехелен – у 1988-ому.

Виграв Андерлехт у 1983-ому і Кубок УЄФА, а ще він у 1976 і 1978, а також Мехелен у 1988 перемагали в Суперкубку Європи.

Нині Бельгія веде відчайдушну боротьбу (в тому числі і з Україною) за топ-10 в таблиці клубних коефіцієнтів УЄФА, посідаючи наразі 13 місце. Бельгійці, щоправда, на відміну від України (яка, нагадаємо, йде 12-ою) мають шанс покращити позиції – єдиний їх представник, що не вилетів із євротурнірів Гент зіграє в 1/8 Ліги конференцій.

А загалом позиція в таблиці коефіцієнтів дала можливість Бельгії виставити 5 клубів у єврокубках: два — у Лізі Чемпіонів (один – на груповому етапі, інший – через відбір), один — у Лізі Європи (четвертий кваліфайн-раунд) і ще два – в Лізі конференцій (один – з третього кваліфайн-раунда, інший – з другого).

Виступають бельгійці цьогоріч дуже невдало: Брюгге посів 4 місце в групі Ліги Чемпіонів; Генк відразу вибув у Лігу Європи (до речі, від Шахтаря), де також посів 4 місце в групі; Антверпен пройшов у груповий раунд Ліги Європи, але також посів там 4 місце; Андрелехт подолав третій кваліфайн-раунд, але вибув у четвертому Ліги конференцій. І лише Гент (5 місце в минулому чемпіонаті), який розпочав свій шлях в єврокубках ще в липні, пройшов три кваліфікаційні раунди, вийшов до групової стадії та виграв відбіркову групу Ліги конференцій. Тепер зіграє в 1/8 фіналу Ліги конференцій.

Наші у Бельгії

Для українських футболістів у Бельгії все розпочалося в середині 1990-их. Першим був Сергій Омел’янович, який у сезоні 1995/96 перейшов до Шарлеруа із луганської Зорі-МАЛС.

Однак справжньою «бомбою», особливо для тернопільських вболівальників, стала поява в місцевому суперклубі Андерлехті нападника юніорської збірної України і нашої Ниви Олега Ящука. Юному форварду на момент переходу влітку 1996-го ще й 19 років не виповнилося, але він вже встиг відіграти за Ниву два повноцінних сезони в вищій лізі України, а в другому з них забив 10 голів у 19-ти матчах.

Переходу до Брюселя не завадила навіть важка травма Ящука, бельгійці все одно погодилися виплатити тернопільському клубу «божевільні», як на той час для українського футболу, відступні у 120 тисяч доларів. Та, забігаючи наперед відзначимо, що і ця травма, і наступні, так і не дали змоги Олегові на повну міру розкрити свій талант в Бельгії. Та він провів у цій країні 16 сезонів (!) і залишається рекордсменом серед українців.

Дванадцять сезонів у Бельгії на рахунку гравця збірної України (12 матчів) півзахисника Сергія Серебренникова. Його місцевим суперклубом було місцеве Брюгге, однак грав він не так часто як навіть Ящук. А загалом у вищому дивізіоні Бельгії виступали і виступають 24 українських легіонери і шестеро з них «розміняли» гросмейстерський рубіж у 100 матчів. Причому ті, хто грає зараз, поступово наближаються до рекордів Ящука і Серебренникова.

Топ-10 українських легіонерів в елітному дивізіоні чемпіонату Бельгії (проведені матчі і голи):

1. Олег Ящук (Андерлехт, Серкль Брюгге – 1996-2013 з перервою) – 259 (70).
2. Сергій Серебренников (Серкль Брюгге, Шарлеруа, Брюгге – 2002-2011) – 179 (13).
3. Олександр Яковенко (Андерлехт, Вестерло, Льерс, Генк – 2005-13) – 158 (28).
4. Роман Безус (Сент-Трюйден, Гент – 2016-22) – 143 (25).
5. Роман Яремчук (Гент – 2017-21) – 121 (47).
6. Руслан Маліновський (Генк – 2016-19) – 106 (23).
7. Сергій Омел’янович (Вестерло, Шарлеруа – 1995-2002) – 98 (1).
8. Євген Макаренко (Андерлехт, Кортрійк – 2017-21) – 76 (3).
9. Едуард Соболь (Брюгге – 2019-22) – 72 (3).
10. Ігор Пластун (Гент – 2018-21) – 61 (3).

З інших відомих гравців у чемпіонаті Бельгії грали: Сергій Коваленко (54/5), Сергій Болбат (44/6), Богдан Михайліченко (32/1), Мар’ян Швед (22/4), Валерій Лучкевич (21/1) та інші.

Читайте також:
Фаворити і аутсайдери: хто є хто у чемпіонаті Франції з футболу