Сьогодні йтиметься про невеличке селище міського типу, розкинуте на правому березі річки Збруч.
Районний центр, на жаль, приваблює небагато туристів, а все – через погані дороги.
Проте цікавинок тут й справді багато, власне, як і привабливих місць. Аби це довести, пропоную вам ознайомитися з рядом фактів про Гусятин.
Отже, поїхали:
- Впродовж століть назва населеного пункту часто змінювалася. Так, селище було: Всятин, Усятин, Гусятин. Дехто з науковців вважає, слова утворилися від прізвища чи імені Ус, проте цей факт не підтверджений. Інші ж думають, що назва походить поширеної довкола рослини – гусятник. Є і третя версія-легенда. Згідно з нею, колись поселення підкорялося князю Всяту. Під час одного з набігів татар останній хитрістю поборов ворога, чим і заслужив любов селян. Аби віддячити визволителю, люди й назвали селище на його честь.
- Унікальне місце Тернопільщини. Йдеться про гори Медобори, розташовані неподалік селища. Це не лише унікальна геолого-ботанічна пам’ятка природи державного значення, але й один з найпопулярніших оздоровчих курортів України.
- Тисячолітня культура. На теренах Гусятина знайдено предмети трипільської культури. А це означає, що перші поселення тут були ще понад 6000 років тому.
- Археологічна скарбниця. Не трипільцями єдиними славилися території сучасного Гусятина. Так, в околицях міста в 1848-му році археологи знайшли Збруцький Світовид. Йдеться про унікальну скульптуру, виготовлену в IX столітті, яка є рідкісною пам’яткою слов’янського язичницького культу. На жаль, знахідку віддали Польщі, де вона зберігається досі (Краківський музей).
- Між двома державами. У 1772 році селище по річці Збруч ділилося між двома імперіями – Австрійською та Російською. А вже в міжвоєнний період – між Польщею та СРСР. Завдяки таким поділам одне поселення відрізняється культурно й архітектурно.
- Після отримання Магдебурзького права у 1559 році у Гусятині дозволили проводити три ярмарки на рік, а також щотижневі торги у понеділок. До слова, такі дозволи в той час мали лише кілька міст на Тернопільщині, вже не кажучи про селище.
- Саме родом з Гусятина (тут до певних часів жив його батько) був відомий Северин Наливайко. Козацький ватажок очолив повстання проти Речі Посполитої, а згодом розгромив і селище своєї рідні та замок тодішнього власника Гусятина В. А. Калиновського.
- Місце культового центру. Йдеться про збручанські дольмени, створення яких датують 6-5 століттям до нашої ери, розкинуті на території Гусятинського району. На жаль, частина утворень засипана камінням, деякі майже вщент зруйновані. Проте є і такі, на яких можна чітко побачити обличчя. Дехто каже, наскельний малюнок – портрет Одіна.
- Цілюща кам’яна криниця. Побачити її можна біля одного з дольменів. Криниця має дві особливості. По-перше, вона повністю витесана з суцільної кам’яної глиби. По-друге, вода у ній цілюща. Як вірять місцеві мешканці, джерельний трунок захищає від хвороб, додає сил та енергії й навіть омолоджує.
- Місто мертвих або гусятинський некрополь. Йдеться про меморіал Слави та братську могилу радянських воїнів на вулиці Наливайка. Величний комплекс зведено для понад сотні бійців.
Підготувала Христина СЛОТА
Читайте також:
Заліщики: 10 цікавих фактів про місто на Дністрі
Коментувати
