Минулого понеділка всю футбольну Європу сколихнула подія, яка могла буквально знищити весь світ «гри мільйонів» у нашому нинішньому розумінні.
Мова про проголошення європейської Суперліги з 12-15 найбагатших клубів Старого Світу, які оголосили про створення нового змагання на кшталт НБА чи НХЛ, але у футболі. Вже за кілька днів, під тиском футбольної громадськості, ідея луснула і Суперлігу, один за одним, залишили всі «батьки-засновники».
Однак, якщо хтось подумав, що проблему вичерпано, то він абсолютно не правий. Ми побачили лише верхівку айсберга – футбольна «бомба» наразі не вибухнула, але гарантії, що цього не станеться в майбутньому абсолютно немає…
Суперліга
У понеділок, 19 квітня, коли навколофутбольна Європа сонно обговорювала останні сенсації у внутрішніх чемпіонатах, раптом, наче грім серед ясного неба, з’явилася новина про створення Суперліги. Мовляв, 12 найзаможніших клубів Європи (3 іспанські — Реал, Барселона і Атлетико, 6 англійських — обидва Манчестери, Челсі, Арсенал, Ліверпуль і Тоттенхем і 3 італійських — Мілан, Ювентус й Інтер), до яких мають додатися ще три (пізніше стало зрозуміло, що мова про ПСЖ, Баварію і дортмундську Боруссію, які так і не зголосилися) створюють Суперлігу з 20 клубів. Причому 15 засновників залишаються у цій лізі навічно, не зважаючи на продемонстровані результати, а п’ятірка запрошених буде змінюватися.
Ці 20 клубів розіб’ють на дві групи по 10, по три найкращих з них виходитимуть до чвертьфіналу, а 4-5 місця зіграють ще перехідні матчі за останні дві путівки до 1/4 фіналу. Таким чином, усі учасники мали зіграти, як мінімум 18 матчів за сезон (ігри мали відбуватися в середині тижня – по 9 вдома і на виїзді) плюс плей-офф.
Футбольні гранди, очевидно, намагалися взяти за основу заокеанські ліги НХЛ, НБА та інші, які функціонують уже не одне десятиліття і впевнено процвітають. Майбутні прибутки Суперліги теж прогнозували на рівні мільярдів, але не судилося…
Реакція
Футбольна громадськість відреагувала миттєво, всебічно і дуже негативно. Організатори Суперліги, а майже весь головний удар взяв на себе президент мадридського Реалу Флорентино Перес, опинилися просто під шквалом нищівної критики з боку функціонерів, фахівців, футболістів і уболівальників.
Дуже жорстку позицію зайняли УЄФА і ФІФА, які наголосили, що будуть дискваліфіковувати всіх учасників Суперліги від участі в своїх змаганнях. Усіх — від клубів до рядових гравців і суддів…
Топ-клуби звинуватили ледь не в усіх смертних гріхах, а найголовніше — в зриві основ і устоїв сучасного футболу. Та був й ідеологічний момент. Зрозуміло, що своєю постійною участю в Суперлізі гранди намагалися унеможливити елемент невдачі, коли вони в тій же Лізі Чемпіонів вилітали на ранніх стадіях (як Інтер восени) або провалювали сезон через певні суб’єктивні причини, і, як наслідок, залишалися позбавлені ласих шматків фінансового пирога.
Однак зі своїми ризиками вони цілком унеможливлювали й елемент посмішки Фортуни для середніх і малих клубів. Ті, як правило, не можуть протистояти грандам, але зберігають шанс в один прекрасний момент таки створити боєздатну команду на сезон-два (поки її не розтягнуть на клаптики більш заможні) і «навести шороху» в Європі.
Тобто у світі Суперліги ми б забули про злети аяксів і лестерів чи, наприклад, цьогорічний успіх загребського Динамо. Зникає принцип доступності для всіх. І те, що вважалося б цілком нормальним в американському ігровому спорті, у єврофутболі виявилося абсолютно неприйнятним.
Крах
Під всебічним «обстрілом» Суперліги вистачило на два неповних дні. Вже у вівторок ввечері прийшли перші капітуляційні вісті з табору колаборантів. У середу з цієї компанії, під тиском своїх уболівальників, вийшли всі англійські клуби. А в четвер у Суперлізі залишилися тільки Реал і Барса (причому каталонці прямо і не заявляли про свою однозначну участь).
Отож, проєкт виявився фактично закритим. А УЄФА навздогін хотів навіть миттєво дискваліфікувати найактивніших засновників (читай — Реал), однак у п’ятницю було ухвалене рішення дати мадридцям дограти цьогорічну Лігу Чемпіонів, а там подивляться…
Однак у Суперліги є й певне досягнення – УЄФА протягом цих непевних днів оголосив про довгоочікувану зміну формату Ліги Чемпіонів. Якщо коротко, то з сезону 2024/25 там будуть грати 36 клубів (зараз 32). Перший етап відбудеться у 10 турів за швейцарською системою, після чого команди розіграють плей-офф зі стадії 1/8 фіналу. Хоч бодай до збільшення числа матчів та ігор між топ-командами дійшли…
Чому механізм «бомби» залишився зведеним?
Та проблема, як ми відзначали вище, залишається не вирішеною. Нинішній топ-футбол зведений на таку фінансову висоту, що клубам уже не вистачає навіть величезних заробітків. Коли нормою стало платити за гравця понад 100 мільйонів доларів, а зарплати низки футболістів вже перевищують 10 мільйонів доларів на рік, то чим це можна перманентно покривати?
Багато топ-клубів лише на перший погляд здаються заможними і респектабельними, а насправді вони — у тісних боргових зашморгах. А якщо не в боргах, то порушують принципи фейр-плей, про що вже неодноразово були попереджені, наприклад, Манчестер Сіті і ПСЖ.
При цьому УЄФА постійно заявляє про мільярдні заробітки євротурнірів. Хоча на вирішальних стадіях, за рідким винятком, постійно грають одні й ті ж самі команди. Тобто Суперліга неофіційно вже давно існує на базі плей-офф раунду Ліги Чемпіонів, просто є ризик і загроза для когось туди не потрапити. Отож, за висновком топ-клубів, з ними просто недостатньо діляться заробленим, хоча саме вони приносять головні гроші і несуть основні витрати.
У такої позиції є справедлива основа, тому ця розмова в європейському футболі далеко не завершена. Поки що було пробито «пробну кульку», але до актуальної для топ-клубів розмови обов’язково повернуться. Зрештою, принципу, що хто платить, той і замовляє музику ще ніхто не відміняв. До речі, проведення Суперліги її засновники поки призупинили, але не скасували…
Роман КИПИБІДА
Читайте також:
ТОП-5 найвідоміших клубів Європи із провінцій
Коментувати