Щоб дерев’яна підлога надовго зберегла привабливий вигляд, на її поверхню наносять захисне покриття.
Традиційним і перевіреним варіантом є паркетний лак — він не лише підкреслює природну текстуру деревини, а й суттєво продовжує строк її експлуатації.
Однокомпонентний чи двокомпонентний лак: у чому різниця?
Існують різноманітні склади, завдяки чому можна підібрати варіант згідно з потребами. Перш за все слід визначитися стосовно кількості компонентів.
Двокомпонентні склади складаються з бази та затверджувача, які змішуються безпосередньо перед нанесенням. В результаті утворюється активна суміш, що відзначається підвищеною міцністю та стійкістю до стирання. Такий лак підходить для приміщень із високим рівнем навантаження або там, де важлива максимальна довговічність фінішу.
Однокомпонентні варіанти зручніші в роботі, оскільки не потребують змішування. Їх обирають для побутових умов, де не планується інтенсивна експлуатація покриття.
Склад лаку: що врахувати з огляду на умови в приміщенні?
Тип основи лака визначає його експлуатаційні властивості та екологічність покриття. Найчастіше використовуються такі різновиди:
- На водній основі. Після висихання водорозчинні засоби утворюють міцну плівку, здатну вберегти деревину від механічних пошкоджень (відколів, тріщин, подряпин тощо). Серед плюсів − відсутність неприємного запаху, значна зносостійкість і невисока ціна. Проте висихання займає тривалий час, також необхідне зволоження повітря у кімнаті.
- Поліуретанові. Безводний поліуретановий лак буває однокомпонентним або двокомпонентним. Цей вид найбільш зносостійкий та довговічний, наноситься будь-якими інструментами Та під час нанесення треба бути уважним – від потрапляння його в щілини між планками вони можуть склеїтися. Вологість деревини не має перевищувати 10%, інакше на поверхні з’являться пухирці.
- Акрилові. Акриловий лак буває на водній основі чи на базі розчинника. Він має у складі акрилові смоли. Покриття міцне й стійке до зовнішніх впливів. Щодо недоліків, це довге висихання у випадку з варіантом на розчиннику, схильність до вицвітання під сонячним випромінюванням.. Склад на водній основі швидко сохне, екологічний, не має неприємного запаху, однак за захисними властивостями поступається аналогам на розчиннику.
Також існує ґрунтувальний лак для паркету – його наносять як перший шар. Ґрунтувальні засоби покращують адгезію фінішних лаків з деревиною, сприяють скороченню витрат останніх, зменшують рівень вологості плашок.
Прозорість й ступінь блиску: що враховувати, вибираючи відтінок і фактуру?
Від рівня прозорості лаку залежить те, наскільки паркетна підлога збереже натуральний відтінок деревини. Деякі засоби не змінюють забарвлення дерева, інші ж здатні дещо змінювати чи затемнювати його тон.
За ступенем блиску фінішні покриття поділяються на матові, напівматові й глянцеві.
- Глянцевий фініш надає підлозі виразного блиску. Потрібно зважати, що блискучий паркет вимагатиме ретельнішого догляду й акуратного поводження, оскільки на глянцевому тлі помітний пил, ворсинки та подряпини.
- Матовий фініш відзначається стриманішим виглядом, його простіше наносити, ніж глянцеві склади. Поверхня не відбиває світло, що допомагає приховати дрібні недоліки.
- Напівматовий поєднує характеристики двох попередніх видів покриттів. Має легкий блиск, але при цьому не створює яскравих відблисків. Цей варіант підходить для тих, хто хоче надати паркету трохи блиску, не роблячи його надто яскравим та помітним.
Паркетний лак — це більше, ніж просто захисний шар. Це останній штрих, який перетворює дерев’яну поверхню на завершений елемент інтер’єру. Саме покриття задає настрій простору. Від того, який ефект потрібен у приміщенні, залежить і вибір фінішного покриття. Правильно підібраний лак не лише працює як захист, а й диктує враження, яке справляє інтер’єр загалом.