Тернопільська «Нива» нині бореться за вихід до першої ліги, попутно підлатуючи фінансові проблеми, які загрожують зникненню клубу.
Такі кепські справи накладають певну тінь і на історію славетного клубу, а вона дуже багата і багатогранна. Сьогодні згадаємо кілька фактів виступів «Ниви» у вищій лізі чемпіонату України, які, зважаючи на нинішні реалії, можливо, здадуться комусь фантастичними, пише Терноград.
10 сезонів поспіль зіграла тернопільська «Нива» у вищій лізі чемпіонату України. За цей час найвищим досягненням є двічі зайняте 7 місце та 4 місце в групі першого чемпіонату України (тоді перехідний чемпіонат було розділено на дві групи по 10 команд, а чемпіон визначався у стиковому матчі переможців груп, який, до речі, сімферопольська «Таврія» виграла у київського «Динамо» — 1:0).
4 рази доходила «Нива» до чвертьфіналу Кубка України. Тричі це було, коли тернополяни ще грали в вищій лізі, а востаннє 26 березня 2014 року, коли в серії пенальті програли черкаському «Славутичу».
54 голи забив за тернопільську «Ниву» грузинська легенда Автанділ Капанадзе. Цікаво, що на відміну від свого брата Таріела, Автанділ не відразу став основним гравцем «Ниви», але, коли закріпився в «основі», то став кращим бомбардиром. У нього один з кращих показників серед бомбардирів за всю історію команди, а також в одному сезоні (сезон’1997/98 — 15 голів). Хоча виступав він за «Нирву» лише 6 сезонів і у віці далеко за тридцять.
7 гравців «Ниви» викликали до збірної України. Найбільше зіграв за головну команду країни голкіпер Дмитро Тяпушкін — 3 матчів він відіграв як гравець «Ниви», а ще чотири, коли перейшов до московського «Спартака». Чотири матчі зіграв центральний захисник Андрій Василитчук (перейшов до львіських «Карпат»), три — його партнер по центру захисту Сергій Леженцев (перейшов до київського «Динамо», вже у складі якого зіграв за головну команду країни ще чотири матчі).
Один матч за збірну зіграв і легендарний захисник «Ниви» ще радянських часів Ігор Покидько. Троє гравців «Ниви» Михайло Дем’янчук, Олег Мочуляк (перейшов до «Чорноморця») та Сергій Александров (перейшов до московського «Локомотива») залучалися до зборів національної команди, а двоє останніх грали за молодіжну команду України.
39 матчів (6 голів) зіграв за «Ниву» ще один український гравець, вихованець київського «Динамо» Владислав Тернавський. Ставши лідером команди у 1993-94 рр., він перейшов до московського «Спартака», змінив громадянство і далі грав за збірну Росії, у складі якої навіть виступив на чемпіонаті світу’1994.
Тернавський вважався «фахівцем по Ромаріо», адже вдало відіграв «опікуючи» бразильського нападника під час двоматчевого єврокубкового протистояння «Спартака» і «Барселони». І на Мундіаль його брали з прицілом, що він і там «закриє» цього «коротуна».
Однак на чемпіонаті світу в матчі з Росією саме Ромаріо відкрив рахунок, а потім Тернавський ще й збив його у своєму штрафному, тож було призначено пенальті, який реалізував Раї. Бразильці тоді перемогли — 2:0, а Росія не вийшла з групи. Загалом протягом 1994-96 рр. Тернавський зіграв за Росію 7 матчів.
13 перемог здобула «Нива» у сезоні 1993/94 рр. Ще 10 ігор команда звела внічию та 11 програла. При цьому різниця забитих і пропущених голів склала — 44:26. Цей сезон, очевидно, став найуспішнішим зі історію команди (7 місце було ще в сезоні’1997/98, але тоді показники були гіршими) і тоді «Нива» справді могла дійти до єврокубків, але квота у євротурнірах для України на той час складала лише три клуби.
228 матчів (10 голів) зіграв за «Ниву» у вищій лізі та кубку України тих часів Ігор Біскуп. Це безумовний рекорд. Цікаво, що Ігор Іванович був рекордсменом команди… ще до початку своїх виступів у вищій лізі. Ще під час «радянської доби» він зіграв за «Ниву» 309 ігор і забив у них 46 голів. У вищій лізі Ігор Іванович дебютував за «Ниву» майже у 32 роки, а завершив грати за нашу команду в елітному дивізіоні, коли йому йшов 41-ий рік. Вражаюче!!!
Коментувати