Цьогоріч свято Великої Страсної п’ятниці християни східного обряду відзначатимуть 22 квітня. Символічно цей день закриває шостий тиждень Великого Посту та знаменує прихід світлого свята Пасхи.
Зазвичай цього дня проводять богослужіння, у церквах збирається багато вірян, але саме у 2022 році ми, на жаль, споглядатимемо зовсім іншу картину. У зв’язку із надзвичайною ситуацією у країні богослужіння відбудеться подекуди лише за присутності служителів церкви. Але це ні в якій мірі не зменшує величі цього дня, і кожний віруючий обов’язково вшанує пам’ять Христа молитвами в своїх домівках.
Сумна і велична історія страсної п’ятниці
Страсна п’ятниця — є одним з найсумніших днів для православних християн. Бо саме в цей день, як згадує Євангеліє, Ісус був розіп’ятий на хресті на горі Голгофі. Й донині християни згадують страждання і смерть Христа, а також його погребіння.
Звідки пішла така назва?
Свою назву цей день отримав від виразу “Страсті Христові”. Саме своєю мученицькою смертю Христос відкупив гріхи людства та закінчив своє земне існування. Після жорстокого та несправедливого вироку Понтія Пілата Ісус, зраджений Іудою, здійснив останню хресну ходу до гори Голгофи. Несучи свій хрест, він мовчки зносив усі страждання та спокутував наші гріхи перед Богом.
В православному календарі цей день вважається одним із найсуворіших і сумних днів.
Ганебна страта та спасіння через страждання
Розп’яття на хресті вважалося в ті часи особливо ганебним, оскільки так судили справжніх злочинців, бунтарів та вбивць. Ісус був несправедливо звинувачений у бунтарстві, але до останнього молився перед Господом за своїх карателів, бо вони “не відають, що творять”.
За звичаями того часу натовп людей мав право на звільнення одного із засуджених. І в той день за таємною підступною змовою був звільнений Варавва, а не Христос.
Страта на хресті — це особливо болюче знущання, що довго триває і виснажує людину. До того ж засудженим не дозволялось пити і вони помирали не тільки від болючих ран, а й від шаленої спраги під палючим сонцем. Кажуть, що того дня відбулося сонячне затемнення та пітьма розвіялася лише після смерті Ісуса.
Особливості богослужіння та ритуали в цей день
В день Великої п’ятниці у церквах замість літургії читають псалми і Євангеліє. Також виносять плащаницю, у яку було загорнуте тіло Ісуса, знятого з хреста та перенесеного до печери. Саме плащаниця символізує труну Господню і до неї прикладаються усі віряни, згадуючи і розділяючи в цей час великі страждання Христа, його смерть, погребіння і подальше чудотворне Воскресіння.
Традиційні ритуали та прикмети цього дня
Як і будь який інший визначний день, страсна п’ятниця має свої ритуали і традиції. Зважаючи на сум і жаль такої дати, віряни дуже суворо дотримуються правил та обрядів в цей день. Він має багато заборон та вимог.
Що традиційно роблять у цей день:
- багато моляться, читають Біблію, Євангеліє;
- переважно перебувають у роздумах про тяжкий шлях Господа нашого, про силу Духу і Віри, про спасіння і спокуту гріхів;
- через молитви розмовляють з Ісусом, просять пробачення за гріхи, каються, просять допомоги, сили та віри;
- дякують і вшановують Спасителя;
- продовжують дотримуватися Великого Посту;
- ходять до церкви, ставлять свічки, моляться перед іконами;
- прикладаються до плащаниці.
У церквах проводять три богослужіння. На першому, що відбувається рано вранці, зачитують Євангеліє про страсті Господні. Згадують страждання, через які пройшов Ісус за наші гріхи. По обіді відбувається друге богослужіння, на якому виносять плащаницю — сакральний для кожного християнина предмет.
Бажаючі можуть прикластися до неї в знак пам’яті, вшанування і подяки за Спасіння, а також незламної віри у чудо Воскресіння, перемогу добра над темними силами. Заключне третє служіння найтриваліше за часом відбувається вже ввечері й до самого ранку. Плащаницю символічно погребають, на чому служба добігає кінця.
Як провести цей час вдома?
Домашні ритуали для цього дня теж включають в себе багато молитов, спокійних роздумів про життя, про Господа і наші з ним взаємовідносини. Бажано провести час в тиші й розмовах з Ісусом. Це можна робити не лише перед іконами, а й подумки, відкриваючи серце і відпускаючи тяжкі думки і почуття. Важливо створити вдома добру і спокійну атмосферу. Можна запалити свічки.
Багато домогосподарок печуть у цей день паски, розмальовують крашанки, готують святкові страви до Пасхи.
У що вірили та як зустрічали Велику п’ятницю?
Здавна у цей день дотримувалися найсуворішого посту. Було прийнято обходитися зовсім без їжі, а трошки хліба і води дозволялося випити лише після виносу плащаниці. В народі вірили, що таке суворе дотримання посту допоможе у спокутуванні всіх гріхів.
Не менш суворими буди й вимоги до побуту: не дозволялося ніяких веселощів, алкоголю, сміху, бо це все призводило за повір’ям до суму протягом всього року.
З церкви приносили 12 свічок, які необхідно запалити вдома і дочекатися, поки вони повністю згорять. Таким чином, очищали будинки від темної сили.
А що не можна робити у страсну п’ятницю?
Звісно що в такий день діють особливо суворі заборони і правила:
- ніяких веселощів, гучної музики, сміху та алкоголю;
- бажано утриматися від приготування їжі, але якщо не встигли, то церква дозволяє це робити за умови, що це не відволікатиме від молитов і сповідей;
- не використовувати гострих предметів — серце Ісуса проткнули гострою пікою;
- прати та сушити речі — на них проявляться сліди крові Ісуса;
- хліб ламати руками, а не різати ножем;
- заборона на інтимні стосунки і зачаття дітей;
- плювати на землю, бо відвернуться від тебе усі святі на цілий рік;
- забороняється приймати їжу протягом всього дня, лише після вечірньої служби можна випити води і з’їсти шматочок хліба;
- утримуватися від хатніх справ: прибирання, шиття, роботи в полі та на городі;
- відмова від косметичних процедур, від стрижок та фарбування волосся;
- заборона на сварки, з’ясування стосунків, конфлікти, скарги, образи;
- не починати нових справ.
Багато з цих прикмет можуть здатися нам несерйозними, але в такий день не слід обтяжувати свою душу зневагою.
Головне, що дозволяється та дуже рекомендується робити нам усім, це турбота про свою Духовність. Мабуть кожному з нас слід в цей день трішки зупинитися та зазирнути глибоко у себе. Саме час приділити увагу своєму життю, своїм думкам і почуттям. Дуже корисно звернутися подумки до свого Господа та щиро попросити його про допомогу, попросити пробачення за слабкість та зневіру, очистити своє серце від суму і жалю, та вже з чистим серцем подякувати Спасителя за наші життя і можливості.
Ольга ПЕТРОСЮК
Читайте також:
Освячення пасок в умовах війни. Як це відбуватиметься на Тернопільщині?
Коментувати