Останній чемпіонський склад “Сент-Етьєну”, 1981 р.
«Ліверпуль», «Реал», «Барселона», «Баварія», «Челсі», «Інтер», «Манчестер Юнайтед», «Мілан» — це список володарів Кубку чемпіонів у ХХІ ст.
Нині в цю привілейовану лігу грандів потрапити дуже не просто — долю головного трофея Європи з року в рік вирішують одні й ті самі.
Однак кілька десятиліть тому на всю Європу гриміли назви зовсім інших клубів, яким не судилося втриматися в лідерах, і з часом про них майже забули. Отож, до вашої уваги топ-7 забутих імен, які колись підкорили Європу.
«Реймс» (Франція)
Нині цей французький клуб перебуває на 15-ій позиції в турнірній таблиці чемпіонату Франції, і, дуже імовірно, вилетить до нижчої ліги. А, наприклад, 10 років тому «Реймс» взагалі грав у третьому дивізіоні і періодично опускається туди.
Інша справа — у 1950-их! Тоді «Реймс» 6 разів ставав чемпіоном Франції (1949, 53, 55, 58, 60, 62 рр.), а в проміжках між цими трофеями ще тричі був срібним призером й чотири рази — бронзовим. А також двічі виграв Кубок Франції.
У 1956-ому та 1959-ому «Реймс» двічі виходив до фіналу Кубка чемпіонів, однак обидва рази у вирішальному матчі поступався мадридському «Реалу» (3:4 і 0:2).
А вже у 1964 р. «Реймс» залишив перший дивізіон Франції, і з тих пір не може повернутися на колишній рівень. До успіхів команди за останні 60 років можна віднести хіба фінал Кубка Франції, до якого клуб дістався у 1977 р., але й там його спіткала невдача.
«Селтик» (Шотландія)
Цей клуб лише умовно в числі «забутих», адже як можна забути 51-разового чемпіона Шотландії (переміг у дев’яти останніх першостях) та 40-разового володаря кубку країни, який регулярно грає в єврокубках? Однак насправді нинішній «Селтик» далекий від найкращих часів — до Ліги Чемпіонів пробивається вкрай рідко, та й взагалі, як правило, вилітає вже на ранніх стадіях єврокубків (цьогоріч, наприклад, вилетів вже у другому кваліфайнраунді Ліги Чемпіонів, а в груповому раунді Ліги Європи здобув одну перемогу в останньому турі і також вибув).
А були часи, коли «Селтик» вважався нестримною силою в Європі. У 1967 році він здобув Кубок чемпіонів, перемігши в фіналі потужний італійський «Інтер» — 2:1.
А у 1970-ому «Селтик» знову дійшов до фіналу найпрестижнішого турніру, вибивши «Базель», «Бенфіку», «Лідс» і «Фіорентину», однак у фіналі поступився «Феєнорду» — 1:2 в додатковий час.
Востаннє великого успіху в Європі «кельти» досягали у 2003-ому, коли дісталися фіналу Кубка УЄФА, але програли там «Порту» — 2:3.
«Сент-Етьєн» (Франція)
Ще один французький клуб з невеличкого 170-тисячного містечка нині лише у спогадах про колишні тріумфи. У турнірній таблиці чемпіонату Франції він розташувався поруч із «Реймсом», однак є 10-разовим чемпіоном Франції (востаннє у 1981-ому), і саме у ньому зійшла одна з найяскравіших зірок французького футболу — Мішель Платіні.
У 1976-ому «Сент-Етьєн» дійшов до фіналу Кубка чемпіонів, перемігши на шляху «Рейнджерс», київське «Динамо» (покоління Блохіна і Буряка, яке перед тим виграло Кубок кубків і Суперкубок) і «Ейндговен», однак у фіналі програли мюнхенській «Баварії» (0:1), яка тоді втретє поспіль виграла головний трофей Європи.
«Ноттінгем Форест» (Англія)
Один з найдавніших клубів Англії (заснований ще у 1865 р.) нині бореться за виживання у Чемпіоншипі (другий дивізіон), посідаючи там 19 місце і маючи 6 перемог у 24-ох матчах.
Проте наприкінці 1970-их «Ноттінгем Форест» двічі поспіль виграв Кубок чемпіонів. На шляху до фіналу 1979-го він переміг «Ліверпуль», «АЕК», «Грассхоперс» і «Кельн», а у вирішальному матчі здолав «Мальме» (до речі, ще одне забуте ім’я). Вирішальному матчу 1980-го передували звитяги над «Естером», «Арджешом», берлінським «Динамо», «Аяксом» і «Гамбургом».
А ще у «Форест» загалом 10 англійських трофеїв, ось тільки останній з них — кубок футбольної ліги — датований ще 1990 роком…
«Боруссія» (Менхенгладбах, Німеччина)
Гладбахська «Боруссія» й нині поступово відроджується й виходить до числа лідерів чемпіонату Німеччини, посідаючи 8 місце в турнірній таблиці, але хіба ці успіхи можуть зрівнятися з тим, що було в 1970-их? Тоді «Боруссія» п’ять разів була чемпіоном Німеччини (причому тричі поспіль — 1975-77 рр., коли в Європі, до речі, домінувала «Баварія», а ось вдома поступалася) та ще двічі срібним призером.
Відзначилася команда і в Європі, коли у 1977-ому вийшла у фінал Кубка чемпіонів. Тоді поступово німецький клуб здолав «Торіно», «Брюгге» і київське «Динамо» (знову згадаємо те покоління), але у фіналі поступилася «Ліверпулю» — 1:3.
«Стяуа» (Румунія» і «Црвена Звезда» (Югославія)
Обидві команди символізують чемпіонів із соцтабору. Поки кордони були закриті, то вдавалося утримувати своїх зірок, але, як тільки «залізна завіса» впала, то ці команди стали цікаві лише в себе в країні.
«Стяуа» — 26-разовий чемпіон Румунії, у 1986-ому несподівано виграв Кубок чемпіонів, перемігши у фіналі в серії пенальті «Барселону» — 0:0 (2:0). А у 1989-ому знову дістався фіналу найпрестижнішого євротрофею, але там уже програв «Мілану» з Ван Бастеном і Гуллітом — 0:4. У 1988-ому румунський клуб зупинив лише півфінал, а ще він виграв Суперкубок Європи у 1987-ому.
«Црвена Звезда» виграла чемпіонат 24 рази. А у 1991-ому виграла і Кубок чемпіонів, і Міжконтинентальний кубок. На шляху югослави вибили «Баварію», а у фіналі перемогли французький суперклуб тих часів «Олімпік» із Марселя у серії пенальті — 0:0 (5:3). Той фінал, на жаль, став «лебединою піснею» славетної команди Михайловича, Просінечки, Савічевіча і Панчева, яка швидко розлетілася по всій Європі.
Бонус
Навіть у цій невеличкій добірці ми змушені були кілька разів згадати назву київського «Динамо», яке, свого часу, двічі вигравало Кубок кубків (1975, 86 рр.), а також Суперкубок Європи, неодноразово грало у півфіналах Кубка чемпіонів і загалом складало грізну силу в Європі.
Сподіваємося, що нині наш клуб переживає просто свою не найкращу сторінку, і вже незабаром його знову боятимуться грізні суперники, як то було колись…
Читайте також:
Легенди футболу: триразовий володар «Золотого м’яча» Мішель Платіні
Коментувати
