Напередодні чемпіонату 1980 року кількість учасників фінального турніру збільшили вдвічі — до восьми.
Господар – Італія;
Чемпіон – ФРН;
Фіналіст – Бельгія;
Бомбардир – Аллофс (ФРН) – 3 голи.
Напередодні
П’ять перших чемпіонатів Європи, на відміну від Мундіалів, були, м’яко кажучи, не дуже прибутковими для УЄФА. Та й особливого інтересу в глядачів не викликали. В головній організації європейського футболу вирішили, що виправити ситуацію можна реформувавши змагання, а особливо його фінальну частину.
Напередодні чемпіонату 1980 р. кількість учасників фінального турніру збільшили вдвічі — до восьми. Господаря чемпіонату визначали напередодні старту відбіркових змагань, і він автоматично ставав учасником фінальної вісімки. Перший чемпіонат нової формації приймала Італія.
Напередодні відбору до Євро чемпіонат світу 1978 р. виграли його господарі аргентинці, які у фіналі перемогли голландців (помаранчеві на третьому поспіль великому турнірі опинилися в призерах, але без перемоги). А в матчі за 3-тє місце бразильці перемогли італійців. П’яте місце в чемпіонаті посіли німці. Отож, ці європейські команди і були фаворитами майбутнього Євро.
Відбір
У відбірковому турнірі взяла участь 31 команда. Учасників розподілили на 7 груп (три — по 5 команд і 4 — по чотири), переможці яких виходили у фінальну частину.
Відбір з тріском провалила збірна СРСР. Напередодні відбору було прийнято рішення відмовитися від формування збірної на базі однієї команди (нею, до речі, було київське Динамо). Команду передали в руки московських фахівців Микити Симоняна, а потім і Костянтина Бескова, і у підсумку все завершилося грандіозним фіаско. У групі зі збірними Угорщини, Греції та Фінляндії «московська збірна» посіла останнє 4 місце.
Знову не пройшла до фіналу збірна Франції, яка пропустила вперед чехословаків. Труднощі також виникли у голландців в протистоянні з поляками — у підсумку помаранчеві набрали лише на очко більше, але таки пройшли до фінальної частини. В інших фаворитів проблем не виникло.
Фінальна частина
Напередодні фінальної частини Євро’1980 в країні-господарі розгорівся грандіозний навколофутбольний скандал. У співпраці з «чорними букмекерами» звинуватили низку італійських клубів і гравців. Справа завершилася величезними штрафами і дискваліфікаціями. Збірна Італії навіть втратила свого головного форварда Паоло Россі.
Скандал зачепив і саме Євро, адже на ньому було зафіксовано рекордно низьку відвідуваність — на більшість матчів приходило по 10-15 тисяч глядачів, а гру групового етапу Греція – Чехословаччина взагалі відвідало 4 726 уболівальників, що на великих італійських стадіонах виглядало мізером. Винятком були лише матчі збірної Італії та фінал, які збирали бодай 40-50 тисяч глядачів.
Та й сам чемпіонат вийшов нуднуватим, з середньою результативністтю менше 2 голів за гру. Фінальну вісімку було розділено на дві групи по 4 команди, переможці яких виходили до фіналу, а володарі других місць грали матч за 3-тє місце.
З першої групи впевнено до фіналу вийшла збірна ФРН, яка почергово мінімально обіграла головних конкурентів із Голландії (ця гра завершилася перемогою німців – 3:2, і всі три голи забив Аллофс, якому вистачило цього хет-трика щоб стати кращим бомбардиром чемпіонату) і ЧССР, а потім здобула необхідну нічию з аутсайдерами греками. На стиковий матч за третє місце вийшли чехословаки, які випередили голландців лише за різницею м’ячів.
У другій групі фаворитів із Італії, Англії і Іспанії несподівано випередили бельгійці. Завдяки результативній грі вони за кількістю забитих голів випередили італійців (обидві команди набрали по 4 очки і мали однакову різницю м’ячів), англійці посіли третє місце, а іспанці останнє четверте.
У грі за третє місце зустрілися збірні ЧССР й Італії. В середині другого тайму чехословацька команда відкрила рахунок, але за 15 хвилин до фінального свистка господарі чемпіонату зрівняли його. Довелося бити пенальті, і перші 16 ударів були точними – 8:8. А далі італієць Колловаті не влучив у ворота, а ось чех Бармош у вирішальний момент не схибив. Так збірна ЧССР виграла бронзові нагороди.
Фінальний поєдинок, як і весь чемпіонат, минув з перевагою німців. Збірна ФРН відкрила рахунок у грі з бельгійцями — гол Хорст Хрубеш забив уже на початку матчу. Однак за 15 хвилин до фінального свистка бельгієць Вандерейккен реалізував пенальті і вирівняв цифри на табло. Однак за дві хвилини до завершення матчу той же Хрубеш приніс перемогу збірній ФРН. Німецька команда першою виграла другий титул чемпіона Європи, підсумувавши фантастичне десятиліття для збірної ФРН, яке, крім двох європейських титулів, вмістило перемогу на Мундіалі і срібні європейські медалі.
Фінал:
Бельгія — ФРН — 1:2.
22 червня 1980 року. Рим, «Стадіо Олімпіко». 47 864 глядачі.
Голи: Вандерейкен 75, з пенальті – Хрубеш 10, 88
Бельгія: Пфафф, Ренкен, Міллекампс, Меувс, Геретс, Момменс, Вандерейкен, Ван Мур, Колс, Кулеманс, ван дер Ельст
ФРН: Шумахер, Кальтц, Дітц, Штіліке, Фьорстер, Брігель, Шустер, Х.Мюллер, Румменігге, Хрубеш, Аллофс.
Читайте також:
На шляху до Євро’2021: п’ятий чемпіонат Європи — 1976 рік
Коментувати
