Ще пару років тому Оксана Ратушняк й не замислювалася над кар’єрою письменниці. Ба більше, про створення книжок для дітей.
Проте сьогодні у доробку мисткині кілька прозових творів та перша видана збірка поезій.
«Ніколи не могла уявити себе в ролі дитячої поетеси. Ще у школі поезія здавалася особливо тонкою матерією, до якої шлях мені не відомий. Проте фантазія, багата уява, любов до природи, світу, Бога розвивали тонкість сприйняття та всеосяжну любов».
Попри це починати Оксана вирішила з прози.
«Я дуже любила казки. Читала їх часто і з великим захопленням. Саме з казок й починалася моя творчість. Одними з перших кроків були: «Хмарка без дощу», «Історія крихітної зірки», «Особливе призначення», «Промінчик, який не встиг заховатися за обрій» та інші історії. Ці тексти відомі невеликому колу людей. Можливо, колись настане час й для них».
А от проба поезії сталася значно пізніше. І що головне – вдало.
«Перші римовані рядки для дітей з’явилися одного похмурого осіннього ранку. За вікном дощило, пронизливий вітер гнув додолу дерева, небом одна за одною летіли промоклі, сірі хмари.. і так хотілося душевного тепла та затишку, що вони просто увірвалися до мене віршиком «Світ в калюжках». Згодом, саме він став першим у моїй книзі.
Щодо самої збірки, минулого року саме в цей час вона упорядковувалася. Щодня в уяві виринали нові персонажі, сторінка за сторінкою оживала яскравими ілюстраціями. Декілька місяців кропіткої роботи, хвилювань та віри у казку. Перші кроки у творчості були сповненими щирості, наївності та щему».
У втілення літературної мрії Оксана повірила після остаточного затвердження поезії радою.
«Це було як момент «до» та «після». Одне – коли ти йдеш до мрії роками, а зовсім інше – коли розумієш, що вона втілилася в життя. Ось так і сталося зі мною тоді, коли вірші отримали схвалення та були затверджені до друку Тернопільською обласною видавничою радою. Так світ побачив дебютну збірку «Рукавиці для Лисиці».
Далі було ще і ще багато добрих та затишних віршів. А з ними й нові теплі ілюстрації».
Аби книга була максимально пізнавальною, авторка не лише достеменно працює над текстовою частиною, але й уважно слідкує за ілюстраціями.
«Візуальній частині приділяю особливу увагу, адже дитяча поезія потребує багатої уяви та можливості розвивати асоціативний ряд. Сьогодні працюю зі сайтами, де розміщені малюнки художників з усього світу, й обираю собі до душі. А от над композицією працюю сама. Сподіваюся незабаром зустріти «свого» художника, який відчуватиме, уявлятиме й захоплюватиметься моєю поезією».
«Рукавиці для Лисиці» можна назвати інтерактивною книжкою. Усе завдяки створеній аудіоверсії, доступній за QR-кодом.
«Оскільки декілька років я працюю у сфері озвучення казок та поезії, то звичайно ж, віршики у моїй збірці є в аудіоформаті. Дуже гарно, ніжно, з материнською любов’ю твори начитала Оксанка Нижник. Слухати вірші у її виконанні – одне задоволення! Її голос заспокоює, налаштовує на позитивний лад. Під час прослуховування дорослі точно поринуть у казку, а дітлахи із задоволенням солодко посапуватимуть у снах.
До слова, дуже пасує до віршиків спокійна й затишна музика французького композитора Клода Дебюссі».
Як стверджує сама авторка, без підтримки та допомоги збірка навряд чи б вийшла у світ.
«Віру й натхнення вселяли в мене Тамара Гнатович, тернопільська поетеса, авторка багатьох дитячих та дорослих збірок поезії, а також казок та Володимир Кравчук, поет, автор книг дитячої та дорослої поезії, член Тернопільської Національної спілки письменників, який став редактором моєї «Лисички». Мабуть, саме завдяки їм я змогла пройти цей шлях «від мрії до реальності».
Принагідно хочу подякувати дизайнерці Вірі Невідомській, завдяки якій збірка була професійно підготовлена до друку. Адже «вихід» книги – справа серйозна й потребує знань та вмінь у різних сферах. Віра допомогла мені оформити макет видання та допрацювала малюнки за вимогами видавництва.
Також хочеться згадати слова тернопільської письменниці, журналістки Валентини Семеняк, яка дуже влучно й особливо виокремила: «…А відкривається книжечка віршиком із філософською назвою «Світ в калюжках». У ньому йдеться про світлу і чисту душу. Адже, погодьтесь (і це беззаперечна правда!), не кожний може помітити цілий світ: з деревами, хмаринками, клаптиком неба: «А як ближче підійти, / Можна там й себе знайти». Принагідно згадується відомий вислів українського письменника і режисера Олександра Довженка, який вже став крилатим: «Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий – зорі. Що кому»…».
Читачам Тернополісу Оксана Ратушняк радить не просто мріяти, але й втілювати задумане у життя.
До слова, до збірки «Рукавиці для Лисиці» увійшло 12 добрих віршиків про природу і тваринок. Звичні для діток теми подаються в неочікуваних сюжетах та цікавих подіях. Подекуди, поезія тяжіє до фантастичних світів. Разом із героями дітлахи розвиватимуть власну фантазію та вчитимуться бачити світ різнобарвним.
Христина СЛОТА, фото надані Оксаною РАТУШНЯК
Коментувати